Переволо́чна — село в Україні. Тепер входить до складу Золочівського району  Львівської області. Колишній центр Переволочнянської сільської ради. Розташоване за 21 км на північний схід від Буська та за 75 км від Львова. Кількість населення наразі становить трохи менше 500 осіб.

Село поділяється на три частини: Потік – звідси, з багатьох джерел, бере початок потік; Пастівники – тут розташовані великі пасовиська для худоби; Лісові – оскільки знаходяться найближче до лісу.

Така назва села була за Польщі і, на жаль, залишилася на сучасних мапах. Правильна назва має бути – Переволочно. Це підтверджується матеріалами книг:

1. Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953): монографія / Михайло Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2016. – 608 с.

2. Сірський Г. Село Переволочно в архівах, спогадах і сьогоденні. Рукопис праці. //Приватний архів Михайла Романюка у Львові. – С. 29.

3.Свідоцтвами про народження та закінчення місцевої школи, іншими документами. Приватний архів Григорія Мельника (Івано-Франківськ).

За переказами місцевих жителів назва села виникла від того, що на сучасне місце воно «переволоклося» з села Ярославка, яке існувало раніше на пагорбі за 2 км на південний захід від Переволочного в ур. Діброва.

Через часті набіги татар, жителі Ярославки перенесли свої розібрані будівлі (ймовірно, за допомогою волоків) на сусідній, нижчий, оточений болотами пагорб. Перша згадка про село відноситься до 1498 р.

Легендами, тобто прикрашеними розповіддями, якраз є інші версії походження назви села. Історик Ігор Мицько (м. Острог)  у своєму дослідженні однієї з монографій київського історика Олексія Толочка «Очерки начальной Руси» (https://zbruc.eu/node/45585), пише, що львівський історик Юрій Диба довів один із варіантів шляху потрапляння варягів до Києва через Віслу та Буг. Такий перехід, за версією п. Диби, відбувався через село Переволочну / Ярославкову від початків Бугу до Радославки, притоки Стиру.

Але такий шлях є хибним, оскільки Переволочно було оточене майже непрохідними болотами аж до початку 60-х років ХХ ст. Якщо такі волоки і могли бути, то тільки через сусіднє с. Стовпин і далі на Топорів до р. Пуста чи Радославки (на картах вона помилково позначена як Радоставка). Тут багато безлісих ділянок і піщаних доріг, та й відстань менша. Найкоротшим же шлях для волоку був би від с. Побужани через с. Грабова.

У ще одній легенді говориться, що тут перетягували (волокли) судна та вантажі з басейну Дністра до басейну Західного Бугу. Унеможливленням таких волоків було те, що ці басейни розділені кількома височинами: Подільською, Гологорами та Вороняками. Найкоротша відстань (по прямій) між найближчими точками Дністра і Західного Бугу складає 70 км, а ліві притоки р. Дністер зі сторони м. Буськ, не могли бути повноводними на великі відстані, оскільки беруть свій початок з Подільської височини.

Інші ж шляхи з басейну р. Дністер до Чорного моря, про які йде мова в дослідженні п. Мицька, зокрема, через річки Серет чи Золоту Липу, є коротшими, але проходять через висоти понад 400 м н.р.м. і знаходяться далеко від с. Переволочно.

Отже, можна зробити однозначний висновок, що наше село, на відміну від с. Переволочна Чернігівської області, до перетягування суден волоками не мало ніякого відношеня.

Перша згадка про село належить до 1498 р.

Географія

Історія 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буського району, село увійшло до складу новоствореного Золочівського району.

Населення

Церква

В селі була дерев'яна церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці 1754 року, яка згоріла вночі проти 25 квітня 2011 (пам'ятка народної архітектури галицької школи)Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР .

Відомі люди

Народилися доктор Андрусяк Микола Григорович — український історик і публіцист, директор Інституту історії України в окупованому Києві (1941—1944), вояк УГА та Армії УНР доктор Василь Лагола — директор Народного Дому у Львові, керував будівництвом Народного Дому, Преображенської церкви та Бурси Інституту «Народний Дім» у Львові. Василь Рудко — український філософ, публіцист, політичний діяч. Мисак Юрій Орестович — український актор, режисер.

Примітки

Джерела

Посилання На Великдень на Львівщині згоріла дерев'яна церква XVII століття