Інди́кІНДИ́К / інди́к (самка — інди́чка) — великий свійський птах родини фазанових // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 262. (Meleagris)Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2016. — Т. 14. — С. 73-85. / С. 76. — рід птахів родини фазанових (Phasianidae), єдиний рід своєї підродини Meleagridinae. Поширені в лісах Північної та Центральної Америки. Вони є одними з найбільших птахів в їх ареалах. Як і в багатьох куроподібних, самці більші й значно барвистіші, ніж самиці. Назва самки — інди́чка.
Назва Українська назва «інди́к» запозичена через посередництво польської мови з новолатинської indicus; таке найменування зумовлено тим, що індик був завезений до Європи в XVI ст. з Америки, тодішній т. зв. Вест-ІндіїЕтимологічний словник української мови : у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. — Т. 2: Д—Копці . — К.: Наук. думка, 1985. — 572 с. — Інди́к — С. 302..
Види Рід складається з сучасних двох видів:
Індик великий (M. gallopavo Linnaeus, 1758) Індик малий (M. ocellata Cuvier, 1820)
Також описано два викопних види з плейстоцену: Meleagris californica — Каліфорнія Meleagris crassipes — Нью-МехікоTyrberg, T. (2008). The Late Pleistocene continental avian extinction—An evaluation of the fossil evidence. Oryctos, 7, 249—269.
Морфологія та поведінка Голова і передня частина шиї голі, бородавчасті (з м'ясистими лопатями, що нагадують бородавки, біля основи верхньої половинки дзьоба і на горлі).
Деяке пір'я передньої частини грудей щетинисте. Третє махове довше за всіх. Хвіст 18-перий, широкий і може підніматися.
Плесно довше за середній палець лапи, з коротким тупим наростом, подібним до остроги.
Живиться горіхами, жолудями, зернами, різноманітними плодами, а також комахами.
Гніздяться на землі. У квітні самиця відкладає від 10 до 15 або навіть 20 яєць і активно їх боронить.
Ідики видають смішний звук який називаються ґерґіт або ґерґотання.
Поширення
Звичайний індик розповсюджений в лісах Північної Америки, над берегами Міссурі й Міссісіпі, де відрізняється значною величиною (самці важать до 8 кг).
Індик малий мешкає в Центральній Америці.
Свійський індик, що не виділяється в окрему таксономічну групу, походить з обох видів, що були одомашнені заради їхнього м'яса, яке до завезення курей вважалося за найкраще м'ясо птиці на території їхнього ареалу.
Примітки
Джерела Beçak M. L., Beçak W., Roberts F. L., Shoffner R. N., Volpe E. P. Chromosome Atlas: Fish, Amphibians, Reptiles and Birds. Vol. 1 / Ed. K. Benirschke and T. C. Hsu. — Berlin, New York: Springer-Verlag, 1971.