Старий Яричів — село в Україні, у Новояричівській селищній територіальній громаді Львівського району Львівської області. До 2020 року адміністративний центр Старояричівської сільської ради, якій підпорядковувалися також села Кукезів, Руданці та Цеперів, нині ці села у складі Новояричівської селищної територіальнійої громади. Населення становить 1819 осіб.
Географія Село Старий Яричів розташоване за 24 км на південний схід від обласного та районного центру — міста Львова та за 5 км на захід від центру громади, що проходить автомобільними шляхами — міжнародного та місцевого значень. Відстань до найближчої залізничної станції Борщовичі становить 5 км. На півночі межує з селами Ременів, Кукезів та Цеперів, на сході — з селищем Новий Яричів, на півдні — з селами Борщовичі та Пикуловичі. Вздовж південної межі села протікає річка Яричівка.
Топоніми Назва села Старий Яричів походить від ярів, які були на території.
Урбаноніми Кількість елементів інфраструктури в селі — це 5 вулиць з 103 будинками.
Вулиці
Бічна Лісна Відродження Володимира Великого Хмельницького Богдана Шептицького Андрея
Населення За даними перепису населення Галичини 1880 року, проведеного за часів Австро-Угорщини, в селі та гміні Старий Яричів мешкала 871 особа. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 1746 осіб, у 2022 році — 1819 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. Старий ЯричівМоваЧисло ос.Відсоток українська 1744 99,89 російська 2 0,11+
Історія Перша письмова згадка про село Старий Яричів відноситься до 1370 року.
Село згадується 1465 року в книгах галицького суду№ 3225. Nob. Stanislaus et Barthossius de Jaryczow… // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego / Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. — Т. 12. — Lwów, 1887. — S. 301. — 564 s.] .
У податковому реєстрі 1515 року повідомляється про неможливість отримання податків з села через зруйнування волохами і татарамиZródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — S. 168. — Warszawa: Skład główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. .
Наступна згадка про село датується 1563 роком. У 1649 році татари спустошили Старий Яричів.
За радянських часі в селі функціювали початкова школа, клуб та бібліотека.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Новояричівської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кам'янка-Бузького району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.
Пам'ятки, визначні місця Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці Дерев'яна церква Введення в храм Пресвятої Богородиці розміщується біля дороги у центрі села. Збудована на місці попереднього храму, знищеного пожежею ймовірно 20 жовтня 1872 року. Існуюча тризрубна триверха церква збудована майстром Іваном Васеньком.
Будівля поставлена на кам'яний фундамент, до вівтаря симетрично прибудовані ризниці, накрита восьмибічними шатровими дахами, які завершують глухі ліхтарі з маківками. Оточена широким піддашшям, стіни над яким під час останнього ремонту покрили пластиковою вагонкою. Очевидно, церква мала не зовсім приємний вигляд, адже станом на 2000 рік останній внутрішній ремонт проводили ще у 1984 році, а зовнішній ― у 1989 році. На північний-захід від неї розташована двоярусна дзвіниця збудована 1863 року.
Церква внесена до реєстру нерухомих пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним номером 1924-м.
Економіка На території Старого Яричева функціює сімейне фермерське господарство «Берікінг», а також розташована кондитерська фабрика «Ярич».
Відомі люди Народилися Зофія Дзелінська-Балтарович (1894—1970) — польська скульпторка. Працювала у Львові та КраковіDemko I. Zofia Bałtarowicz-Dzielińska. Pierwsza studentka na Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie // Wiadomości ASP. — № 79. — S. 112—113. — ISSN 1505-0661. . Захарко Ірена Ізидорівна ( 1949) — українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано). Заслужена артистка України. Солістка Львівського театру опери та балету імені Івана Франка (1974—1975), Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка (1975—1996), Київського муніципального духового оркестру (від 1997). Чеков Юрій Петрович ( 1970) — український актор, Заслужений діяч мистецтв України, помічник художнього керівника Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.
Пов'язані з селом Нестор Григорій Дмитрович (1891—2007) — неверифікований український довгожитель, прожив 116 років.
Примітки
Джерела
Michał Baliński, Tymoteusz Lipiński Jaryczów // Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym, i statystycznym. — T. 2. — Cz. 2. — Warszawa, 1845. — S. 607.
Посилання