Чепура тихоокеанська (Egretta sacra) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae). Мешкає в Океанії, Східній та Південно-Східній Азії.
Опис Тихоокеанські чепури — птахи середнього розміру, які досягають довжини 57-66 см. Їх середня вага становить 400 г, а розмах крил — 90-110 см. Забарвлення тихоокеанських чепур існує у двох морфах: одні птахи мають повністю біле забарвлення (світла морфа), а інші — темно-сіре забарвлення (темна морфа). Молоді птахи мають тьмяне, коричнювате забарвлення.
У тихоокеанських чепур лапи дуже короткі, жовті. У темних птахів на горлі і підборідді є біла смуга. Дзьоб коричневий, очі золотисто-жовті.
Підвиди Виділяють два підвиди: E. s. sacra (Gmelin, JF, 1789) — більша частина ареалу; E. s. albolineata (Gray, GR, 1859) — Нова Каледонія і острови Луайоте.
Поширення і екологія Тихоокеанські чепури зустрічаються по всій Південно-Східній і Східній Азії (від Бангладеш до Японії, Філіппін та Індонезії). Мешкають в Австралії, на Новій Гвінеї та на островах Мікронезії. Також тихоокеанські чепури зустрічаються на заході Полінезії, зокрема у Фіджі, Французькій Полінезії і Тонзі, однак не гніздяться на Ніуе. Нещодавно птах почав гніздитися на фіджійському острові Ротума .
Нова Зеландія лежить на південній межі поширення виду . У цій країні тихоокеанські чепури є досить рідкісними й найчастіше зустрічаються в регіоні Нортленд.
Тихоокеанські чепури живуть на узбережжях, в мангрових заростях, в гирлах рік з солонуватою і солоною водою, на коралових рифах і на пляжах.
Поведінка Тихоокеанські чепури живляться різноманітною океанічною рибою, ракоподібними, молюсками і червами. Розмножуються впродовж всього року, можуть утворювати колонії. В кладці 2-3 зеленувато-блакитних яйця. Інкубаційний період триває 23 дні. Пташенята залишаються під батьківською опікою протягом п'яти тижнів.
Збереження В Новій Зеландії тихоокеанська чепура класифікована як вид, що знаходиться під загрозою зникнення.
Галерея
Примітки
Джерела