Вільгельм Рюманн (; 9 листопада 1881, Ганновер — 31 березня 1946, Бад-Енгаузен) — німецький офіцер, контрадмірал крігсмаріне і оберфюрер СС.

Біографія 10 квітня 1899 року вступив в кайзерліхмаріне. З 29 листопада 1904 по 6 березня 1905 року як офіцер роти морського артилерійського батальйону брав участь у придушенні повстання нама в Німецькій Південно-Західній Африці. Учасник Першої світової війни, з 1 серпня 1914 року — командир 11-ї, з 2 травня 1918 року — 5-ї, з 21 вересня по 20 грудня 1918 року — 6-ї флотилії торпедних катерів. З 7 по 26 березня 1919 року — командир роти 1-ї морської бригади. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. 30 вересня 1930 року вийшов у відставку.

В 1930 році вступив в НСДАП (квиток №1 331 914), 12 березня 1936 року — в СС (посвідчення №276 528). 30 січня 1937 року зарахований в штаб рейхсфюрера СС. З 1 липня 1936 по 1 жовтня 1938 року — головний виконавчий директор і начальник штабу Імперського колоніального союзу.

22 березня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне. З 4 вересня 1939 року — комендант ділянки Гельголанд, з 10 лютого 1941 року — Куксгафен. 2 травня 1941 року захворів і був переданий в розпорядження командувача-адмірала військово-морської станції «Нордзее». Після одужання 9 червня 1942 року повернувся на посаду. 31 серпня 1942 року остаточно звільнений у відставку.

Звання

Морський кадет (10 квітня 1899) Фенріх-цур-зее (10 квітня 1900) Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1902) Оберлейтенант-цур-зее (21 березня 1905) Капітан-лейтенант (19 квітня 1909) Корветтен-капітан (26 квітня 1917) Фрегаттен-капітан (1 листопада 1923) Капітан-цур-зее (1 квітня 1926) Контрадмірал запасу (30 вересня 1930) Штандартенфюрер СС (12 травня 1936) Оберфюрер СС (30 січня 1937) Контрадмірал до розпорядження (1 вересня 1940)

Нагороди

Орден Корони (Пруссія) 4-го класу з мечами (8 листопада 1904) Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в бронзі Орден Грифа, лицарський хрест з короною (15 вересня 1912) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го (із застібкою «Перед ворогом») і 1-го класу Галліполійська зірка (Османська імперія) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден морських заслуг (Іспанія) 3-го класу, білий дивізіон (16 листопада 1928) Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Йольський свічник Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Нагрудний знак морської артилерії Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років; 1940)

Література

Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 3: P–Z (Packroß bis Zuckschwerdt), Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-2482-4. Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 40

Посилання

Біографічні дані. Фотографії і нагороди Рюманна.

Примітки