Олександр Давалович (Данилович) Кара́тов (; також Карапетов; справжнє прізвище Карапетян; 14 листопада 1882, Астрахань — 16 липня 1956, Єреван) — вірменський оперний співак (ліричний тенор) і педагог.
Біографія Народився року в місті Астрахані (тепер Росія). До 1904 року навчався співу у Астраханському музичному училищі. Впродовж 1904—1909 років навчався на юридичному факультеті Московського університету; одночасно з 1906 року навчався в Московському музично-драматичному училищіПермський край. Енциклопедія. , потім в Московській консарваторії (клас Умберто Мазетті), яку закінчив 1911 року.
З 1911 року співав у Москві у «Вільному театрі» під керівництвом Костянтина Сараджева. Пізніше, у 1911—1912 роках виступав в Тифлісі, у 1912—1913 роках — в Пермі, впродовж 1914—1918 років — у Київській опері, у 1925—1926 роках — в Харкові, Казані, Саратові, Ризі, Свердловську, у 1926—1927 роках — в Баку, у 1929—1930 роках — в Астрахані, в Новосибірську, Ташкенті.
Протягом 1933—1947 років — соліст Єреванського театру опери і балету. Односчасно у 1942—1954 роках — директор Єреванського хореографічного училища. Помер у Єревані 16 липня 1956 року.
Творчість У репертуарі співака було понад 90 партій, серед них:
Ленський («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського); Саро («Ануш» Армена Тиграняна); Сароян, Назар («На світанку», «Хоробрий Назар» Аро Степаняна); Фауст («Фауст» Шарля Ґуно); Ашуг («Алмаст» Олександра Спендіарова); Грицько («Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського); Герцог, Альфред («Травіата», «Ріголетто» Джузеппе Верді). </div> У 1915 році в Києві записувався на грамплатівки («Екстрафон» і «Артістотіпія»).
Відзнаки Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1939); Народний артист Вірменської РСР з 1954 року.
Примітки
Література ; Каратов Олександр Давалович // ; А. Мушегян. Каратов Олександр Давалович //