Ван Айкін (; нар. 25 листопада 1951, Сідней, Австралія) — академічний письменник і фантаст, редактор. Професор англійської мови в Університеті Західної Австралії (до 2015). Наразі є почесним науковим співробітником.
Він виконував обов'язки керівника кількох австралійських письменників, які закінчили аспірантуру та докторантуру, включаючи письменників наукової фантастики та фентезі Террі Довлінга, Стівена Дедмана та Дейва Лакетта. Ван Айкін найбільш відомий своєю редакцією багаторічного критичного журналу Science Fiction. Він рецензує наукову фантастику та фентезі для The Sydney Morning Herald з 1984 року.
Біографія Ван Айкін народився 25 листопада 1951 року в Сіднеї та жив там до переїзду у Перт, щоб обійняти посаду на кафедрі англійської мови в Університеті Західної Австралії у 1980 році. Айкін вчився у середній школі Ashfield Boys High School, а потім в Університеті Сіднея, який він закінчив зі ступенем бакалавра (з відзнакою) у 1974 році. Він залишився у цьому університеті, щоб написати докторську дисертацію з австралійської політичної фантастики. У студентські роки Айкін редагував журнал Enigma для Асоціації Наукової фантастики Сіднейського університету і брав участь в публікації перших оповідань багатьох фантастів (Террі Довлінг, Рік Кеннет та ін.), а також перших ілюстрацій Ніка Статопоулоса. У підлітковому віці Ван Айкін багато писав і читав наукову фантастику, а у 1967 році (у 16 років) він провів свій перший комерційний продаж науково-фантастичного оповідання. Продавав інші твори видавництву K. G. Murray Publishing Company, але згодом його журнали вийшли з бізнесу. Зрештою, Айкін реалізовував роботи у Void, перші три антології Пола Коллінза у серії Worlds та Omega; але кожен з цих ринків закрився у той час, коли його академічні обов'язки сильно зросли й він пішов з письменницької діяльності. 1975 року Айкін захотів зайнятись редагуванням власного науково-фантастичного видання. У липні 1977 року вийшов у друк перший номер журналу «Science Fiction: A Review of Speculative Literature». Тоді ж він зацікавився дослідженням історії австралійської фантастики, проводив приватне дослідження паралельно з роботою над докторською дисертацією. У результаті з'явилася його перша книга «Австралійська наукова фантастика» (), яка стала першою історичною антологією з цієї теми. Завдяки книзі у 1984 році Айкін став рецензентом наукової фантастики та фентезі в газеті «Sydney Morning Herald», де він опублікував понад 75 відгуків. Оглядач справив величезний редакторський вплив на австралійську наукову фантастику. Він редагував дві великі антології цього жанру і працював позаштатним редактором у ряді австралійських видавництв, охоплюючи University of Queensland Press, Fremantle Arts Centre Press, Pan Macmillan і Random House.
Бібліографія
Короткі оповідання
«Жива вода» () — (Pocket Man, липень 1968; вказано ім'я Iken) «Подарункове пудло» () — (Pocket Man, серпень 1968) «Вони нападають, як фантоми» () — (Pocket Man, серпень 1969; вказано ім'я Iken) «Землянин, йди додому!» () — (Adam, жовтень 1969) «Мозкова іскра» () — (Adam, листопад 1974) «Дощ» () — (Boggle 1, березень 1977) «П'явка розпусти» () — (Void 5, 1977) «День з життя волоцюги» () — (Boggle 2, 1977) «І Єва була витягнута з ребра Адама» () — (Envisaged Worlds, Collins, Void Publications, 1978; перевидання - SF aus Australien Collins & Wilfert, Goldmann Verlag, Німеччина, 1982) «Боєць» () — (Other Worlds, Collins, Void Publications, 1978, перевидання - Glass Reptile Breakout, Айкін, Centre for Studies in Australian Literature, Univ of WA, 1990) «Всередині душі лежить пробудження» () — (Alien Worlds, Collins, Void Publications, 1979) «Месенджер» () — (Island in the Sun 2, White & Ouani, Sea Cruise Books, 1980) «Криза циліндра» () — (Omega, липень/серпень 1983) «Гідроїд без ланцюга» () — (Omega, вересень/жовтень 1984) «Камера Юронка» () — (Omega, листопад/грудень 1986; перевидання - «Перевірка Юронка» () — (Mortal Fire, Довлінг та Айкін, Hodder & Stoughton, 1993) «Міккі Маус та космічні цуценята» () — (A Penny Dreadful V1/5, Gympie, 1988)
Критичні праці
«Дивні сузір'я: Історія австралійської наукової фантастики» () — (разом з Расселом Блекфордом та Шоном МакМалленом; Вестпорт, Коннектикут: Greenwood Press, 1998) «Воїни Дао: Обрана наукова фантастика: Огляд спекулятивної літератури» () — (разом з Демієном Бродеріком; Borgo Press, 2011). «Ксенофантастика: Ще більше обраної наукової фантастики: Огляд спекулятивної літератури» () — (разом з Демієном Бродеріком; Wildside/Borgo, 2013) «Фантастика на краю буття: Ще більше і більше обраної наукової фантастики: Огляд спекулятивної літератури» () — (разом з Демієном Бродеріком; Wildside, 2014) «Інші часопростори: Інтерв'ю зі спекулятивними фантастами» () — (разом з Демієном Бродеріком; Wildside, 2015)
Редактура журналів
«Енігма» () — (Асоціація Наукової фантастики Університету Сіднея, 1972–1979) «Наукова фантастика» () — (Випуски 1-50, 1977–2019)
Редактура антологій
«Наукова фантастика Австралії» () — (Преса Університету Квінсленду, 1981; перевидання — Academy Editions, США, 1984). «Прорив скляної рептилії» () — (Центр дослідження літератури Австралії, Univ of WA, 1990) «Смертельний вогонь: Краща австралійська наукова фантастика» () — (разом з Террі Довлінгом; Hodder/Coronet, 1993).
Нагороди
Премія імені Бертрама Чендлера за внесок в австралійську наукову фантастику (1992) — Австралійський Науково-Фантастичний Фонд; Університетська премія «Відмінник викладацької діяльності» (2000) — Університет Західної Австралії.
Примітки
Посилання Домашня сторінка Вана Айкіна Сторінка Вана Айкіна на сайті Репозиторій Університету Західної Австралії