Ла́годів — село в Україні, у Перемишлянській міській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 610 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.
Населення На 1 січня 1939 року в селі Лагодів мешкало 2190 осіб, з них: 1840 українців-греко-католиків, 280 українців-латинників, 10 поляків і 60 євреїв; у присілку Ясна мешкало 220 осіб, з них: 30 українців-греко-католиків, 10 українців-латинників і 180 польських колоністів міжвоєнного періоду, а в присілку Затемне — 320 осіб, з них: 160 українців-греко-католиків і 160 українців-латинників.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська75799.87%інші/не вказали10.13%Усього758100%
Історія Перша писемна згадка про Лагодів датується 1440 роком у протоколах галицького суду872. Magnifico Palatino etc. Dmitr Lahodowsky // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 12: Najdawniejsze zapiski sądów halickich 1435-1475. — S. 88. , у той час село перебувало у власності Дмитра Лагодовського з гербу Корчак.
Мешканці села були вояками Української галицької армії, зокрема, стрілець Ґац Іван ( 1890) та десятник Макар Тимко ( 1891).
1 січня 1927 року було вилучено частину сільської гміни Лагодова Перемишлянського повіту Тарнопольського воєводства і з неї утворена самоврядна гміна СиворогиRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem // Dziennik Ustaw. — 1926. — nr 122. — poz. 706. — S. 1395—1396. .
З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Пшемисляни у Перемишлянському повіті.
У міжвоєнний період в селі діяла читальня товариства «Просвіта». У 1939 році в межах реалізації політики пацифікації польська влада заборонила проводити навчання для неграмотнихЧасопис «Діло». — число 48. — 3 березня 1939..
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Перемишлянської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перемишлянського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.
Власники села Першим з відомих представників роду Лагодовських є Ванько (в реєстрах — Wanyko), зосереджував у своїх руках значний масив володінь на схід від Львова. У 40-х роках XVI століття родина тимчасово втратила ці маєтності. В кінці 1539 року канонік львівської капітули Миколай Понятовський подав скаргу на сина Ванька, Івашка Ваньковича Лагодовського, оскільки той не сплачував церковну десятину. Генеральний львівський офіціал, канонік Станіслав М'єнда наказав парохам у Гологорах, Вижнянах, Дунаєві та Глинянах (очевидно, найближчі до володінь Лагодовського римо-католицькі парафії на той період), аби вони наклали на Лагодовського подвійне (аґравацію), а згодом і потрійне (супераґравацію) церковне прокляття. Оскільки й через рік після відлучення від церкви Лагодовський не збирався платити десятину, львівська капітула вирішила апелювати до світської влади. На початку 1541 року заступник львівського архієпископа Петра, Марцін з Курова, звернувся до львівського старости Миколая Одновського, аби той, згідно королівських статутів, відібрав у Лагодовського його земельні володіння, на що Одновський погодився. Конфіскація власності Івашка здійснювалася з умовою, що земля буде повернута після зняття інтердикту з останнього73. Згодом земельні володіння Лагодовським були повернуті. Нам відомо, що Александру і Захарії Лагодовським (синам або молодшим братам Івашка) в липні 1571 року вдалося виграти в судовому процесі проти Миколая та Станіслава Каменецьких і відстояти право володіння над селом Новосілка. Однак, згадка про це село як власність братів у поборових документах відсутня. Натомість, станом на 1578 рік Захарія Лагодовський володів 5 селами вздовж золочівського тракту – очевидно, це було все, що залишилося від маєтностей Івашка. Реєстр 1584 року зафіксував власницею дібр Богдану Лагодовську. Зрештою, володіння родини, які на початку XVII століття спільно утримували Анджей та Софія Лагодовські, у січні 1609 року були придбані львівським архієпископом Яном Замойським. Того ж року, у жовтні, король Сигізмунд III Ваза надав Анджею Лагодовському уряд писаря Львівської земліСмерека Б. В. Поборові реєстри як джерело для вивчення приватних землеволодінь та їх власників у Львівській землі Руського воєводства в XVI ст. // Генеалогічні записки. — 2015. — Вип. 13. — С. 24—37..
Боротьба ОУН та УПА Восени 1945 році в селі перебував підрозділ УПА у складі: Володимира Батинчука (на псевдо «Аркадій»), рій Онуфрія Гриманюка (на псевдо «Муха»), підрайонний провідник на псевдо «Свист»Сотня УПА «Свободи» / М. Романюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124..
У серпні 1947 року в Лагодівському лісі відбулася сутичка між групою підпільників і підрозділом емведистів.
5 січня 1948 року, напередодні Різдва, в село Лагодів прибув загін НКВС під командуванням Шемета, дільничого міліціонера Ворони, всього близько 30 осіб. У господарствах селян відкидали загати, у хатах копали ями, зривали бляху на хатах, псували селянське майно, забирали цінні речі. Місцевого жителя Новоградського під час допиту сильно побив Ворона. Штембіцького поставили в саді під яблунею і під загрозою розстрілу так тримали кілька годин. Згаданих людей було відправлено до в'язниці в Глинянах, де їх піддавали тортурам. Щоб дістати горілку, більшовики заарештували в Лагодові Макара Олексу. Коли його жінка принесла горілку — його відпустили.
6-7 лютого 1948 року на хуторі Добра майже 300 енкаведистів проводили облаву, яка не мала жодного результату. 18 березня того ж року троє повстанців на санях наїхали на 3 більшовиків. Під час бою 2 повстанці загинули, а з числа більшовиків — один загинув та одного було поранено. 21 березня 1948 року більшовиками видане розпорядження про заборону місцевим жителям виходити на вулицю у темний час доби. Хто її порушував, стріляли без попередження. 24 березня 1948 року НКВС заарештувало в селі Тимка Цимбала за те, що двоє його синів перебували у в'язниці. Для його порятунку зібралися односельці і щоби розігнати натовп енкавеесівці стріляли над головами людей.
Археологічні розвідки На околицях села велися археологічні розкопки, у результаті яких виявлено артефакти давніх поселень: культури лійчастого посуду, висоцької культури, липицької культури, а також кургани скіфського часу.
У 1965–1967 роках Крушельницька Лариса розкопала поселення ранньоскіфського часу та синхронний йому могильник, який включав 15 поховань на кам'яних площадках. На підставі цих та інших розкопок дослідниця виділила черепинсько-лагодівську групу пам'яток ранньоскіфського часу.
Пам'ятки, визначні місця У селі є рідкісна п'ятикупольна дерев'яна церква Святого архангела Михаїла.
У 1909—1944 роках через Лагодів проходила залізниця Львів-Підгайці.
Відомі люди Демкович-Добрянський Михайло ( 1905) — український громадський діяч, журналіст, історик; співзасновник Союзу української націоналістичної молоді. отець Мох Рудольф — душпастирював у селіП. Гуцал, І. Дуда, Б. Пиндус, Б. Тихий Мох Рудольф Іванович // . Пристай-Огоновська Наталка Олексівна (1899—1969) — український живописець.
Культура У селі при Народному домі діє аматорський хор «Аксіос» під керівництвом В. Волошина.Часопис «Нова Доба». — № 17 (575). — 26 квітня 2018..
Спорт У 2021 році відкрито новий сільський стадіон, організовано дитячу футбольну школуЧасопис «Нова Доба». — № 42 (757). — 28 жовтня 2021..
Примітки
Джерела та література Л. Г. Мацкевий Лагодів, комплекс археологічних пам'яток //
Посилання Прогноз погоди в селі Лагодів сайт футбольного клубу «Стріла» Лагодів Лагодів