Абдулраза́к Гурна́ (; 20 грудня 1948, Занзібар, Танзанія) — англомовний британський прозаїк танзанійського походження; член Королівського літературного товариства. Найвідоміші з його романів — «Рай» (1994), який потрапив до короткого списку Букерівської премії і премії Вітбріда, «Дезертирство» (2005) та «Біля моря» (2001), який отримав книжкову премію газети Лос-Анджелес Таймс.Gurnah, «A Note on the Author.» In Desertion, London: Bloomsbury, 2006, p. 263. Був удостоєний Нобелівської премії 2021 року «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами та континентами».

Життя і кар'єра Абдулразак Гурна народився 20 грудня 1948 року на острові Занзібар біля узбережжя Східної Африки. Переїхав до Великої Британії студентом у 1968 р. Спочатку навчався в , дипломи якого на той час присуджував Лондонський університет.

Гурна керував дослідницькими проектами, присвяченими творчості Рушді, Найпола, , Ентоні Берджеса, Джозефа Конрада, та .

У жовтні 2021 року він був удостоєний Нобелівської премії з літератури 2021 ріку «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами і континентами».

Твори

Романи «Пам’ять про відбуття» (Memory of Departure — 1987) «Шлях паломників» (Pilgrims Way — 1988) «Дотті» (Dottie — 1990) «Рай» (Paradise — 1994) (у шортлисті на Букерівську премію та Costa Book Awards) «Милуючись тишею» (Admiring Silence — 1996) «Біля моря» (By the Sea — 2001) (в лонглисті на Букера та шортлисті премії «Лос-Анджелес таймс») «Дезертирство» (Desertion — 2005) «Останній подарунок» (The Last Gift — 2011) «Рінисте серце» (Gravel Heart — 2017) «Посмертя» (Afterlives — 2020)

Оповідання «Моя мати жила на фермі в Африці» (My Mother Lived on a Farm in Africa — 2006)

Переклади українською Абдулразак Ґурна. Пам’ять про відбуття. Переклад з англійської Гєника Бєлякова. – Київ: Комубук, 2023Абдулразак Ґурна. Пам’ять про відбуття. Переклад з англійської Гєника Бєлякова. Абдулразак Ґурна. Цінувати мовчання. Переклад з англійської Гєника Бєлякова. – Київ: Комубук, 2025Переклад з англійської Гєника Бєлякова].

Примітки

Посилання

Ганна Улюра: Хто отримав літературну Нобелівку? Абдулразак Ґурна воліє не називатися письменником (07.10.2021)  Богдана Романцова: Біженці, відчай і ностальгія. Хто такий Абдулразак Ґурна і за що він отримав Нобелівську премію з літератури (07.10.2021)

Література Ілля Прокопенко. Маємо пережити свої історичні травми, виписати їх і осмислити // Країна. — 2021. — 28 жовтня. — С. 10-12.