Гюнтер Ломанн (; 6 жовтня 1895, Ферден — 15 листопада 1978, Альтентанн) — німецький військово-повітряний діяч, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року вступив в 26-й польовий артилерійський полк. В лютому-березні 1916 року пройшов льотну підготовку в авіапарку 7-ї армії, з 31 березня 1916 року — льотчик-спостерігач 26-го авіазагону. 27 липня 1916 року важко поранений і після одужання переведений в інспекцію авіації. З 1 серпня 1917 року — льотчик-спостерігач 15-го, з 12 березня 1918 року — 233-го авіазагону.
В травні-червні 1919 року — льотчик-спостерігач 41-го добровольчого авіазагону, з яким діяв в Східній Пруссії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії. З 1 жовтня 1927 року — радник відділу Т2 (організаційний) Військового управління Імперського військового міністерства. З 1 жовтня 1928 року — інструктор артилерійського училища в Ютербозі, з 1 січня 1933 року — командир батареї 3-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1933 року — 3-го транспортного (зенітного) дивізіону. 1 жовтня 1934 року переведений в люфтваффе офіцером для особливих доручень Імперського міністерства авіації. З 1 жовтня 1935 року — інструктор ППО і тактики Військової академії. З 1 серпня 1938 року — командир 52-ї розвідувальної групи і комендант авіабази в Котбусі. З 1 листопада 1938 року — командир 41-ї розвідувальної групи і комендант авіабази в Райхенберзі. З 25 травня 1939 року — командир 3-ї (розвідувальної) групи 2-ї навчальної ескадри.
З 25 серпня 1939 року — командувач авіацією 6-ї армії, з 25 жовтня 1939 року — 10-ї армії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 15 лютого 1941 року — командувач авіацією 4-ї танкової групи (з 5 жовтня 1941 року — армії). Учасник Німецько-радянської війни. 16 травня 1942 року відкликаний в Берлін і призначений інспектором військової авіації і генералом ВПС при головнокомандувачі сухопутними військами. З 28 листопада 1942 року — командир 14-ї авіапольової дивізії, дислокованої в Норвегії. Одночасно з 28 листопада 1942 року — командувач німецькими військами в Норвегії. 20 січня 1945 року переведений в резерв. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. В грудні 1946 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (2 серпня 1914) Фанен-юнкер-єфрейтор (16 жовтня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (14 листопада 1914) Фенріх (27 січня 1915) Лейтенант (30 березня 1915) Оберлейтенант (1 квітня 1925) Гауптман (1 квітня 1930) Майор (1 квітня 1935) Оберстлейтенант (1 квітня 1937) Оберст (1 жовтня 1939) Генерал-майор (1 лютого 1942) Генерал-лейтенант (1 листопада 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Нагрудний знак «За поранення» в чорному Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Рятувальна медаль (1928) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (8 вересня 1939) 1-го класу (2 жовтня 1939) Авіаційна планка розвідника в бронзі (7 червня 1941) в сріблі (30 січня 1942) Німецький хрест в золоті (5 листопада 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 червня 1942)
Література
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Посилання
Біографічні дані.