Тара́сівка (до 1946 року — Германівка, Германів) — село в Україні, у Підберізцівській сільській територіальній громаді Львівського району Львівської області. До 2020 року разом з селами Чорнушовичі та Журавники підпорядковувалося Чорнушовицькій сільській раді, нині — у складі Чорнушовицького старостинського округа разом з селами Чорнушовичі та Журавники. Населення становить 366 осіб.

Географія Село Журавники розташоване за 27 км від обласного та районного центру — міста Львова та за 11 км від центру громади, що проходить автомобільними шляхами місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Борщовичі становить 12 км.

Населення 1939 року в селі мешкало 1350 осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 454 особи, у 2022 році — 384 особи, у 2023 році — 373 особи; у 2024 році — 366 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. ТарасівкаМоваЧисло ос.Відсоток українська 454 100,00+

Історія 29 квітня 1385 року руський староста Емерик Вебек у Львові засвідчив зізнання Михайла Пая з Тізміха на користь шляхтича Міцька щодо маєтностей Ірманів і ПохонівAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego // Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — T. 2. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1870. — S. 20—21, X. .

У 1441 році село перебувало у власності Яна з Германова, який разом з Влодком з Білки фінансував та збудував парафіяльний костел у Білці ШляхетськійAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego // Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — T. 2. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1870. — S. 108—110. .

Адміністративно село входило до складу Львівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина. У 1857 році в селі заснована однокласна школа.

Після окупації Галичини у 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1350 осіб, з них 980 українців-греко-католиків, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 30 євреїв.

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

У 1946 році населені пункти Германівської сільської ради — хутір Германів перейменували на хутір Лужки та село Германівка — на село Тарасівка, а також Германівську сільську раду — Тарасівську. На той час Тарасівка перебувала у складі Новояричівського району Львівської області.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Підберізцівської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Пам'ятки, визначні місця Церква Пресвятої Трійці, збудована 1937 року. Перебуває в користуванні релігійної громади Української греко-католицької церкви села Тарасівка.

Археологічні розвідки В урочищі Підліс біля села відбувалися розкопки. Було виявлено та досліджено поселення черняхівської культури, довжиною 400 метрів та шириною 80—100 м..

Інфраструктура Сьогодні у селі діють два фермерські господарства «Бачинське» і «Ясниське», а також приватна агроторгова фірма «Тарасівка».

Відомі особи Народилися Іван (Бучко) (1891—1974) — церковний і громадський діяч, архієпископ Української греко-католицької церкви. Калиненко Ігор (справжнє ім'я та прізвище — Богдан Васильович Курилас; 1917—1991) — український письменник, поет, драматург, історик. Олексів Яків ( 1897 — ??) — стрілець Української галицької армії. Яблонська-Уден Софія (1907—1971) — письменниця, журналістка, мандрівниця.

Пов'язані з селом Альберт Сватек з Германова — дідич, львівський гродський суддя.

Примітки

Джерела

Посилання