Фріціс Янович Рокпелніс (, , хутір Алкшні Медзської волості Гробінського повіту Курляндської губернії, тепер Гробіньського краю, Латвія — , місто Юрмала, тепер Латвія) — латиський радянський поет і драматург, начальник Управління у справах мистецтв при РНК Латвійської РСР. Депутат Верховної ради Латвійської РСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.
Життєпис Народився в селянській родині, батько працював лісником. З дитячих років Фріціс Рокпелніс пас худобу, наймитував, був лісорубом та чорноробом. Закінчив Лієпайську основну школу.
У 1928 році переїхав до Риги, де почав працювати продавцем книжкового магазину Спілки вчителів. Потім завідував музеєм Яніса Райніса при Спілці вчителів у Ризі. Відвідував лекції в Народному університеті в Ризі.
Друкувався із 1929 року, співпрацював із підпільною прорадянською пресою в Латвії. Писав віршовані фейлетони в робітничому журналі «Сигнал» та нелегальному журналі «Фронт».
У 1931—1933 роках — студент Латвійського університету.
У 1934 році призваний до латвійської армії та призначений до трудового табору. Потім працював рахівником статистичного управління.
У 1940—1941 роках — редактор сценарного відділу Ризької кіностудії, член редакційної колегії газети «Праця».
У липні 1941 року евакуювався до міста Кірова (РРФСР). Учасник німецько-радянської війни, з 1941 року служив у 121-му латиському гвардійському стрілецькому полку РСЧА, брав участь у боях під Москвою та Старою Руссою, дописував до дивізійних військових газет.
З 1943 року — відповідальний секретар Спілки радянських письменників Латвії у Москві. Разом з Ю. Ванагом написав гімн Латвійської РСР.
З грудня 1944 року — начальник Управління у справах мистецтв при РНК Латвійської РСР.
Член ВКП(б) з 1947 року.
Був директором музею Яніса Райніса.
У 1962—1965 роках — секретар правління Спілки кінематографістів Латвії.
Помер 15 вересня 1969 року в місті Юрмалі.
Творчість Драматичні твори «Стрілочник» (1933) «Вони проклали шлях» (1941) (разом з Ю. Ванагом) «Проводжаючи на війну» (1943) «Світло» (1945) «Юність Райніса» (1948) «Зелений промінь» (1962) «Краще місто світу» (1965) «Латиські ялинки» (1966)
Збірники поезій «Тче сестра зірку на прапорі» (1950) «Житній хліб» (1959)
Лібрето опер «Рута» (1942) (разом з Ю. Ванагом) «До нового берега» (1955) «Зелений млин» (1958) «Аудріні» (1964)
Фільмографія «Райніс» (1949) (разом з В. Крепсом) «Рига» (1951) «Ехо» (1959) «Велич» (1964) (разом з В. Калнінем)
Нагороди три ордени Трудового Червоного Прапора (3.10.1956,) два ордени «Знак Пошани» Сталінська премія ІІ ст. (1950) — за фільм «Райніс» (1949) Державна премія Латвійської РСР (1960) — за віршовану збірку «Житній хліб» (1959) заслужений діяч мистецтв Латвійської РСР (1959) медалі
Примітки
Джерела Рокпелнис Фрицис Янович