Алі та Ніно () — роман, під авторством «Курбана Саїда», що розповідає про кохання азербайджанця — мусульманина Алі хана Ширваншира та грузинки — християнки Ніно Кіпіані.

Дія в романі розгортається на Кавказі та в Ірані на тлі подій Першої світової війни. Книга являє собою пошук шляхів до розуміння та примирення ісламу та християнства, Сходу та Заходу. Більшість подій роману відбувається у Старому місті Баку (Ічері-Шехер) і біля нього на початку XX століття.

Вперше роман вийшов німецькою мовою 1937 року у Відні (Австрія). Роман, автор якого досі залишається невідомим, був виданий більше 100 разів 33 мовами світу. Через рік під авторством Курбана Саїда вийшов роман «Дівчина із Золотого Рогу» — другий та останній його роман.

Книга «Алі та Ніно» стала бестселером в 1937 році, вона продовжує видаватися і сьогодні. Роман вважаэться класикою азербайджанської літератури.

Короткий зміст Роман «Алі та Ніно» поділено на тридцять розділів. Розповідь ведеться від першої особи, від імені головного героя Алі-хана Ширваншира. Головний герой роману Алі хан Ширваншир є нащадком старовинного аристократичного роду Ширванширов. Предок Алі хана, Ібрагім хан особисто вручив правителю Баку Гасанкулі хану кинджал, яким той нібито вбив російського генерала Ціціанішвілі (який насправді був застрелений з пістолета при отриманні ключів від Баку, що здався російським військам після облоги). Хоча його батько все ще повністю належить до азійської культури, Алі у школі піддається Західному впливу.

Навчаючись у бакінській гімназії, Алі хан знайомиться з дочкою грузинського князя Ніно Кіпіані та закохується у неї. Алі зустрічав її біля жіночої гімназії святої цариці Тамари, де навчалася Ніно. Алі допомагає їй з уроками, особливо з математики. Потім вони починають зустрічатися у Губернаторському саду, де й уперше цілуються.

Через любов до грузинської князівні Ніно, яка була вихована у християнській вірі, Алі дедалі більше наближається до європейського світу.

Після закінчення школи Алі вирішує одружитися з Ніно. Спочатку вона не наважується, поки Алі не обіцяє, що він не змусить її носити чадру, або бути частиною гарему. Батько Алі, незважаючи на його мусульманське традиційне уявлення про жінок, підтримує шлюб, проте отець Ніно намагається його відкласти.

Влітку Алі та Ніно зустрічаються в Шуші, де знайомляться з вірменським аристократом Меліком Нахараряном. Незабаром Алі хан починає дружити з Нахараряном, ведучи із ним цікаві суперечки. Але Нахарарян також закохується в Ніно і хоче сам з нею одружитися і відвезти до Швеції.

Незабаром починається Перша світова війна. Мусульмани звільнені від військової повинності, але багато хто з них пішов добровольцями. А Алі — ні, чим були дуже незадоволені його батько та дядько. Не розуміє його й Ніно. Але Алі категорично не хоче боротися за інтереси Російської імперії, будучи впевненим у її швидкому розвалі. Він навіть не дивиться на те, що Ніно в Тифлісі гордо показує йому могилу Грибоєдова, чиїй дружині вона припадала онуковою племінницею по материнській лінії.

У Баку Нахарарян, якого Алі вважав другом, викрадає Ніно і відвозить на віллу в Мардакян. Ніно, що володіє вітряним характером, йому не пручається. У гніві Алі верхи на карабахському коні наздоганяє їх, на віллі у Нахараряна в них розгортається бійка, внаслідок якої Алі хан вбиває Нахараряна, стаючи кровником цієї родини. Після цього він змушений переховуватись у дагестанському аулі. Через багато місяців Ніно приходить туди до нього. Алі хан її прощає і вони укладають мусульманський шлюб, після чого кілька місяців живуть у злиднях сільським життям. Ніно у своєму листі батькам зазначає, що їй дуже подобається сільське життя, і що вона ніколи не була такою щасливою.

Як тільки настає революція та березневі бої, Алі хан приймає жорсткі ідеологічні рішення. Коли Османсько-азербайджанська армія наближається до звільнення його рідного Баку, Алі хан стежить за розвитком подій. У зв'язку з небезпекою, що більшовики захоплять Баку, Алі та Ніно біжать до Персії. У Тегерані Алі нагадують про його мусульманське коріння, тоді як Ніно нещаслива в новому середовищі.

Після створення Азербайджанської Демократичної Республіки Алі та Ніно повертаються та стають культурними послами своєї нової країни. Алі пропонують пост посла у Франції. Ця ідея Ніно влаштовує, але Алі відмовляється, боячись, що буде нещасливим у Парижі. Ніно іноді шокують дії Алі хана, коли він одного разу катує себе під час Ашури. Незабаром у них народжується дочка, яку вони називають Тамарою.

Закінчується роман приходом росіян, які займають Баку. Алі хан змушує Ніно взяти дочку і поїхати до Тифлісу. Але сам Алі хан залишається в Гянджі, не бажаючи залишити батьківщину у скрутну хвилину. Під час боїв на Гянджинському мосту він гине, записавши все, що з ним відбувалося, у зошит.

Подальша доля Ніно залишається невідомою.

Історія видання

Вважається, що в 1935 році хтось невідомий залишив у Відні видавництві EP Tal & Co / Verlag, рукопис німецькою мовою і зник . Автором був вказаний Курбан Саїд. Вважається також, що угода про публікацію роману була підписана в 1937 між видавцем Талем і австрійською баронесою Ельфрідою Ехренфельс фон Бодмерсхоф. 1937 року у Відні роман було видано. Пізніше в 1938 році роман був виданий у Варшаві польською і в Амстердамі голландською, цього ж року — шведською, в 1939 році в Празі — чеською. 1944 року роман був виданий італійською мовою, проте автором був вказаний не Курбан Саїд, а Ессад Бей.

Після Другої світової війни книга була забута, поки в 1969 берлінська художниця Женя Граман не виявила старе видання у вуличного букініста і не перевидала його в США, переклавши її англійською мовою. У 1970 році роман видається англійською в Нью-Йорку, Лондоні та Бейруті (арабською). У 1971 році роман видається в Стамбулі турецькою. Цього ж року Маджид Мусазаде підготував переклад сценарію роману азербайджанським і відправив його на Радіо Свобода.

У 1970-х роках роман видавався також в Амстердамі (1974), Канаді (1972), Парижі (1973), Берні (1973), Мюнхені (1973), Токіо (1974), Осло (1972), Барселоні (1973) і Стокгольмі (1973).

У 1980-х роках роман видається в Амстердамі (1981), Франкфурті-на-Майні (1981), Тегерані (1983), Берні (1989). 1990 року роман вперше публікується азербайджанською мовою в художньо-літературному журналі «Азербайджан». У 1993 році роман вдруге публікується в Баку азербайджанською. 1994 року в Баку в журналі «Літературний Азербайджан» роман у перекладі Мірзи Гусейнзаде вперше видається російською мовою. У 1990-х роках роман також видається в Амстердамі (1991), Лахорі (1993), Нью-Йорку (1990 та 1996), Лондоні (1990), Мюнхені (1992 та 1994), Тегерані (1992) та Дакці (1).

У ХХІ столітті географія публікацій роману розширюється. З 2000 по 2010 рік книга видається у 37 містах світу, включаючи Москву, Пекін, Джакарту, Лісабон, Тель-Авів та ін.

Проблема авторства Автор роману досі невідомий. Сам рукопис роману таємниче зник незадовго до його видання, і суперечки про право авторство роману ведуться досі. Деякі дослідники вважають, що під псевдонімом Курбан Саїд ховається азербайджанський письменник, публіцист та історик Юсіф Чеменземінлі, чия біографія схожа на біографію головного героя роману Алі-хана (навчання в Бакінській реальній школі, життя в Шуші тощо).

Інші вважають, що автор твору — німецький письменник і журналіст, син бакинського нафтового магната Аврама Нусімбаума, Лео Нусімбаум, що може доводитися наявністю в романі неточностей, які не міг допустити автор-азербайджанець, але могла б допустити людина, яка лише зовні прилучилася до Азербайджану. Вважається, що Нусімбаум писав під псевдонімом " Ессад Бей ", і в одному з видань роману (1944 року, італійською мовою) автором було вказано М. А. Ессад Бей.

За третьою версією, «Алі та Ніно» написала баронеса Ельфріда Еренфельса фон Бодмерсхоф, дружина барона . У німецькому книжковому каталозі «Deutscher Gesamtkatalog» 1935—1939 років під ім'ям «Курбан Саїд» пишеться «псевдонім Еренфельс, ф. Бодмерсхоф, Ельфріди, баронеси». Літа Еренфельс, яка проживає у Відні племінниця баронеси, заявляє, що саме вона є правовласником на «Алі і Ніно» як правонаступниця баронеси.

Існує інша версія, яка стверджує, що псевдонім «Курбан Саїд», як і авторство роману, належить якомусь Мухаммеду Асад-беку, який емігрував на Захід після більшовицької революції..

Баку в Алі та Ніно

У романі Алі та Ніно опиняються залучені до подій, що протікають на тлі першої світової війни, більшовицької революції, зльоту та падіння першої незалежної Азербайджанської Республіки. Ідучи в ногу з часом, вони змушені жити між Сходом та Заходом.

Основні події у романі відбуваються у Баку. Місця міста, згадані у романі, існували й у реальності. У наведеній нижче таблиці наводяться згадані в романі місця міста.

Чи це географічне положення Баку, відносини Алі та Ніно, чи вибір сторін у війні, завжди в романі присутні два табори — Схід і Захід, що охоплюють усі аспекти життя. Згідно з Нурангіз Ходжаровою, Курбан Саїд не змушує читача на будь-яке судження, а дозволяє судити самому, щоб вирішити, чи буде такий поділ розумним, він тонко запрошує читача вийти за рамки, прямо в душу Алі, який не належить повністю до Сходу, ні до Заходу, а належить іншому місцю, званому домом. Для Алі хана Ширваншир ці місцем є Баку. Баку в романі є місцем, де між Сходом і Заходом проходить невидимий кордон, де Алі закохується в Ніно, де його предки билися і вмирали, і де хоче померти він сам .

Рецензуючи роман у «Комерсанті», оглядач Ганна Наринська визначає його текст як орієнталістську стилізацію. Вона пише: Порівнюючи стару і нову частину міста, Алі хан каже: «Переді мною лежали, по суті, не одне, а два міста, що зрослися, як дві половини горіхової шкаралупи. Шкаралупою було зовнішнє місто, що лежить з іншого боку стародавньої фортечної стіни. Вулиці в тому місті були широкі, будинки — високі… Кордон між Європою та Азією теж проходив зовнішнім містом… А по цей бік фортечних стін вулиці були вузькими і кривими, як східний кинджал. Якщо там, за фортечною стіною, в небо встромлялися вежі нафтових промислів Нобеля, то тут — у пухнасті хмари підносилися мінарети мечетей». (Алі та Ніно, глава II).

Головні герої

Алі хан Ширваншир — нащадок почесного роду Ширванширов, випускник бакінської гімназії, пізніше політичний діяч АДР. Ніно Кіпіані — грузинська княжна, кохана, а пізніше дружина Алі хана. Належить до грузинської православної церкви. Мелік Нахарарян — вірменський аристократ із міста Шуша, друг Алі хана, який згодом його зрадив. Ільяс бек — син Зейнал аги (Гаджі Зейналабдіна Тагієва), друг, однокласник, а пізніше й соратник Алі хана. Мухаммед Гейдар — друг і однокласник Алі хана, офіцер російської армії, учасник Першої світової війни. Сеїд Мустафа — друг і однокласник Алі хана, син імама. Одружив Алі хана з Ніно. Арслан ага — син багатого нафтопромисловця, друг Алі хана, з яким вони навчалися в одній гімназії.

Географія роману та історичний контекст Крім Баку, події роману відбуваються в гірських селищах Дагестану, у Шуші, Тифлісі та Персії. В книзі детально описується Баку початку XX століття і життя бакінців у ті роки на тлі таких подій, як світова війна, революція, громадянська війна та березневі події 1918 року, прибуття англійців до Баку, їх догляд, становлення Азербайджанської Демократичної Республіки, взяття більшовицькими частинами Баку, радянізація Азербайджану та придушення вогнищ національного опору.

Протистояння Сходу та Заходу в романі