Джон Ву (), Ву Юшань , У Юсень (, ) ( , Гуанчжоу, КНР) — гонконзький кінорежисер, сценарист, продюсер, актор. Найбільш відомий фільмами у жанрі бойовиків.
Біографія
Режисер екшн-фільмів Джон Ву народився в Гуанчжоу, провінція Гуандун (Кантон), у жовтні 1946 році, а вже через п'ять років його батьки покинули комуністичний Китай і втекли в Гонконг (після поновлення втрачених документів день народження вказали як 23 вересня).Rawnsley, Gary D. Rawnsley, Ming-Yeh T. (2003). Political Communications in Greater China: the construction and reflection of identity. Routledge publishing. ISBN 0-7007-1734-X. Батько Ву був дослідником і філософом. Він хворів на туберкульоз і протягом десяти років постійно лежав в лікарнях. Всю турботу про сім'ю узяла на себе мати. Сім'я Ву жила в бідному районі і хлопчик рано зіткнувся з насильством, якого буде так багато в його фільмах. Ву згадує, що його били бандити з Тріад, він бачив людей, порубаних на шматки, і сутички 1967 року, коли поліція застосувала сльозоточивий газ і людей вбивали на порозі їх будинків.
У двадцять один рік він дебютував в кіно асистентом режисера, і через чотири роки — в 1973 році — сам почав знімати фільми під іменами Ву Ю-шень (Wu Yu-sheng) і Джон І. Ц. Ву (John Y.C. Woo). Нарешті, в 1979 році в титрах фільму Від багатства до лахміття вперше з'являється ім'я Джон Ву. В ті роки він знімав стандартну гонконзьку кінопродукцію, переважно комедії. Не можна сказати, що він особливо досягав успіху на цьому терені: на початку восьмидесятих Ву навіть спробував перебратися на Тайвань і пошукати щастя там, але його тайванські фільми (Час, коли тобі потрібний друг, Біжи, тигр, біжи!) також успіху не мали.
У 1985 році він повернувся в Гонконг і наступного року буквально підкорив місцевий кіноринок гангстерським фільмом Краще завтра, що побив всі рекорди популярності. У цій стрічці, що багато в чому черпала натхнення в знаменитому «Самураї» Жан-Пьера Мельвілля і в японських якудза-фільмах Такакура Кена, Ву вдалося знайти свій власний стиль, в якому кривава естетика жорстокості і насильства досягає балетної відточеності картин про бойові мистецтва або вестернів Сема Пекінпа. Зняті в подальші роки фільми не тільки незмінно ставали касовими хітами, але і принесли Джону Ву всесвітню славу. Особливо це відноситися до таких картин як Вбивця (1989), Куля в голову (1990) і «Круті» (вони ж — Круто зварені, 1992).
Американська кар'єра
Після успіху цих картин на міжнародних фестивалях і у «просунутих кіноманів» Джона Ву запросили до Голлівуду, де він стартував фільмом Важка мішень (1993). Не зважаючи на те, що бойовик з Жаном-Клодом ван Дамом розчарував старих поклонників Ву, режисер продовжував працювати в Голлівуді, знявши в 1995 році Зламану стрілу, а в 1997 — Без обличчя. Цей фільм виглядає хрестоматією прийомів і тем Джона Ву: протиборство внутрішньо схожих героїв, католицький храм як місце кривавої битви, знамениті «мексиканські дуелі», коли герої завмирають, наставивши один на одного свої пістолети.
У 2000 році на екрани вийшов ще один крупнобюджетний фільм Джона Ву — Місія неможлива 2. Незважаючи на погану критику, фільм став касовим хітом і ще раз продемонстрував майстерність Джона Ву у постановці екшн-сцен. У проміжку між великими проектами, Ву встигав робити дешеві телефільми для канадського телебачення, що нагадують його знамениті гонконзькі бойовики.
Не зважаючи на неоднозначність оцінок американського періоду творчості Ву, його гонконзькі роботи зробили чи не визначальний вплив на візуальний стиль дев'яностих років. Його вплив важко не помітити у таких різних режисерів як Люк Бессон, Квентін Тарантіно і сестри Вачовські.
Повернення до Азії
У 2008 році Ву завершив роботу над стрічкою «Битва біля Червоної скелі» у двох частинах, що заснована на історичній події, описаній у «Записах трьох держав». Фільм отримав схвальні відгуки та успіх у прокаті. Джон Ву продовжив також стрічкою з двох частин «Переправа» («The Crossing»), що вийшла у прокат у 2014-15 роках. Кінофільм отримав зоряний акторський склад, великий бюджет та був названий «китайським Титаніком».
Фільмографія 1968 — Мертвий вузол () 1968 — Випадковий () 1973 — Кулак до кулаку / Chu ba 1974 — Молоді дракони / Tie han rou qing 1975 — Приборкувачі дракона / Nu zi tai quan qun ying hui 1975 — Принцеса Чан Пін / Dinü hua 1976 — Рука смерті / Shao Lin men 1977 — Brave Lion, The 1977 — Схиблений на грошах / Fa qian han 1978 — Прямуй за зіркою / Da sha xing yu xiao mei tou 1978 — Привіт, запізнілі гості / Ha luo, ye gui ren 1979 — Останній салют лицарству / Hao xia 1980 — Від багатства до лахміття / Qian zuo guai 1981 — З дияволом до пекла / Mo deng tian shi 1981 — Веселі часи / Hua ji shi dai 1982 — Простушка Джейн йде на допомогу / Ba cai Lin Ya Zhen 1984 — Коли тобі потрібен друг / Xiao jiang 1985 — Біжи, тигр, біжи / Liang zhi lao hu 1986 — Право на життя (фільм) / Ying hung boon sik 1986 — Герої не плачуть / Ying xiong wu lei 1987 — Право на життя 2 / Ying hung boon sik II 1989 — Найманий убивця / Dip huet seung hung 1989 — Просто герої / Yi dan qun ying 1990 — Куля в голові / Die xue jie tou 1991 — Крадій в законі / Zong heng si hai 1992 — Круто зварені / Lat sau san taam 1993 — Важка мішень / Hard Target 1996 — Зламана стріла / Broken Arrow 1996 — Народжений крадієм (ТБ) / Once a Thief 1997 — Без обличчя / Face/Off 1998 — Блекджек (ТБ) / Blackjack 2000 — Місія неможлива 2 / Mission: Impossible II 2002 — Ті, що говорять із вітром / Windtalkers 2002 — Заручник / Hostage 2003 — Час розплати / Paycheck 2004 — Robinsons: Lost in Space, The (ТБ) 2005 — Невидимі діти / All the Invisible Children 2008 — Битва при Червоних Кручах / Red Cliff: Part I 2009 — Битва при Червоних Кручах / Red Cliff: Part II 2010 — Влада вбивць / Reign of Assassins 2014 — Переправа / The Crossing 2024 — Кілер / The Killer
Нагороди 1986 Golden Horse Film Festival — найкращий режисер («Краще майбутнє»,«Краще майбутнє» — , , , букв. «Три кольори героя» (тобто «Героїчний характер») 1986) 1987 Гонконзька кінопремія — найкращий фільм («Краще майбутнє», 1986) 1990 Гонконзька кінопремія — найкращий режисер (Найманий убивця, 1989) 1991 Гонконзька кінопремія — найкращий монтаж («Кривава вулиця», 1990)«Кривава вулиця» (також «Куля в голові») — , , букв. «Кривава вулиця», 1992 Asia-Pacific Film Festival — найкращий монтаж («Круто зварені», 1992) 1993 Гонконзька кінопремія — найкращий монтаж (Круто зварені, 1992) 1997 Академія наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів — найкращий режисер («Без обличчя», 1997) Jupiter Award — найкращий фільм / найкращий режисер («Без обличчя», 1997) Sweden Fantastic Film Festival — гран-прі журі («Без обличчя», 1997) 2001 World Stunt Awards — найкращий режисер бойовиків 2003 DVD Exclusive Awards (DVD Premiere Award) — найкраща прем'єра інтернет-відео («Заручник»,«Заручник» — 2002) 2009 Шанхайський міжнародний кінофестиваль — спеціальний приз за значний внесок у китайський кінематограф Huabiao Film Awards — найкращий іноземний режисер (обидві частини фільму «Битва під Червоною скелею», 2008—2009) 2010 Asian Film Awards — найуспішніший режисер (друга частина фільму «Битва під Червоною скелею», 2009) Венеційський кінофестиваль — спеціальний приз Career Golden Lion 2012 Asia Pacific Screen Awards (UNESCO Award 2012) — «Воїни веселки: Седік Бале»«Воїни веселки: Седік Бале» — , Seediq Bale, 2015 Токійський міжнародний кінофестиваль — спеціальна нагорода «Самурай» 2019 Hawaii International Film Festival — спеціальний приз Halekulani Lifetime Achievement 2019
Посилання
Фан-сайт Джона Ву
Примітки