Нестор (Микола) Дмитрович Церетелі (; ) — військовослужбовець Російської імператорської армії, генерал-лейтенант (1883), Кутаїський губернський предводитель дворянства (1861—1867 і 1878—1883).

Біографія Народився у 1829 році, виховувався у будинку батьків у Кутаїській губернії.

Вступив на службу 22 травня 1850 року. 20 жовтня 1853 року призначений старшим чиновником особливих доручень при Кутаїському військовому губернаторові генерал-майора Івана Костянтиновича Багратіон-Мухранському.

У ході Кримської війни, в 1854 році брав участь у битві проти турків при річці Чолоці. 5 травня 1855 року призначений начальником кінної дружини. 25 серпня 1856 року, за розпорядженням керівництва, перебуваючи в імператора, перейменований на корнета Козачого лейб-гвардії полку. З 28 вересня 1858 року призначений і перебував при Кавказькій армії.

3 травня 1861 року на вибір дворянства затверджений кутаїським губернським предводителем дворянства. 30 вересня 1864 року затверджений на друге триріччя (30 травня 1867 звільнений з посади).

10 лютого 1868 року, за рішенням Кавказького намісника великого князя Михайла Миколайовича був призначений членом-діловиробником Кутаїського губернського у селянських справах присутності.

За наказом головнокомандувача Кавказької армії великого князя Михайла Миколайовича перебував у розпорядженні начальника Ріонського загону до закінчення російсько-турецької війни (1877—1878). 20 червня 1879 знову обраний кутаїським губернським предводителем дворянства, а 8 червня 1882 року був обраний на друге триріччя.

Помер 10 (22) листопада 1883 року в Сачхері та 14 (26) листопада 1883 року був похований в монастирі Джручі.

Нагороди

Найвища милість (1854, «За відзначення у битві проти турків при річці Чолоці») Темно-бронзова медаль «У пам'ять війни 1853—1856» (1856) Золота медаль «За роботу у справі визволення селян із кріпацтва» (1861) Срібна медаль «За підкорення Західного Кавказу» (1864) Хрест «За службу на Кавказі» (1864) Орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною (19.04.1864, «за відзначення по службі») Орден Святого Володимира III ступеня («за особливу працю зі складання припущень про влаштування побуту поміщицьких селян Кутаїської губернії») Відзнака «На згадку про успішне введення в дію положення про селян, що вийшли з кріпацтва» (25.04.1868) Орден Святого Станіслава І ступеня (28.09.1871) Орден Святого Володимира II ступеня (1874) мечі до ордену (1878) Орден Святої Анни І ступеня (30.08.1875)

Чини та світські звання

прапорщик (10.10.1853, «за відзначення у боротьбі проти лезгин») корнет (25.08.1856) поручик (14.04.1859, «за відзначення у службі») штабс-ротмістр (23.04.1861) ротмістр («за відзначення у службі») флігель-ад'ютант (12.07.1864, «за відзначення у службі») полковник (4.04.1865, «за відзначення у службі») генерал-майор (30.08.1869, "з залишенням на посаді при Кавказькій армії та призначенням у Свиту Його Величності ") генерал-лейтенант (15.05.1883)

Родина

Дружина — Пелагія (1823 — ?), дочка правителя Гурії Кайхосро IV Гурієлі та онука Георгія V Гурієлі . Дочка — Імеді (Надія) (1845) — 1915), з 30 квітня 1861 одружена з військовим інженером Миколою Зубовим .

Примітки

Література