Тадеуш Бобровский () (1829–1894) — польський суспільний діяч, мемуарист, правник, землевласник, опікун і наставник свого племінника Юзефа Конрада Коженьовського (пол. Józef Teodor Konrad Korzeniowski, англ. Joseph Conrad), майбутнього відомого англомовного мариніста Джозефа Конрада.
Біографія Тадеуш Бобровскі народився 19 березня 1829 року в с.Терехове Липовецького повіту Київської губернії, Україна. Згодом батько викупив частину містечка Оратова Липовецького повіту Київської губернії з сусіднім селом Казимирівкою, що знаходилось у двох верстах. У віці 9-ти років у 1839 року навчався в Волинської гімназії в Житомирі, у 1842 році продовжив навчання у Першій київській гімназії. У 1844 році він вступає до юридичного відділу Імператорського університету Святого Володимира, а через два роки розпочинає навчання у Санкт-Петербурзькому університеті. У 22 роки він закінчив університет, отримавши ступінь магістра міжнародного права. Тадеуш відмовився від пропозиції зайняти кафедру в Казанському університеті, тому що мусив повернутися до родинного маєтку в Оратові та взяти відповідальність за подальшу долю своєї сім'ї, після смерті батька. В 1860-му він придбав с. Новофастів на р. Ореховатці за 25 верст від Сквири, де жив ще з 1857 р. В 1858 р. Т. Бобровського було обрано від Липовецького повіту до селянського комітету зі звільнення селян, від якого, в свою чергу, він був делегований до загальної Комісії Волинської, Київської й Подільської губерній. Через певний час його було обрано повітовим суддею Липовецького повіту Київської губернії; Weintraub, W. (1936) Bobrowski, Tadeusz Polski słownik biograficzny, vol. II, Kraków, Polska Akademia Umiejętności.. Помер 1 січня 1894 року на Казимерівці.
Мемуари Т. Бобровського, без сумніву, мають велику літературно-історичну та естетико-аксіологічну функціональність.
Політична діяльність Бобровскі не знайшов симпатії серед шляхти, хоча й зміг заслужити їхню повагу. У 1858 році був обраний уповноваженим від Липовецького повіту до дворянського комітету з надання селянських земель. Став уповноваженим цього комітету до генеральної комісії трьох українських губерній: Київської, Волинської та Подільської. Він був одним з найактивніших членів Комісії, лідером прогресивної групи, яка підтримувала пряме надання селянам землі після перехідного періоду оренди. Bross, A. (2008) Tadeusz Bobrowski A memoir of My Life. Translated and edited with an introduction by Addison Bross. East European Monographs, Boulder. Maria Curie-Sklodowska University, Lublin, Poland. (Abridged translation of Tadeusz Bobrowski. Pamiętnik mojego życia. Państwowy Instytut Wydawniczy, 1979.)
Наставник Джозефа Конрада Рано втративши дружину (під час пологів) і п'ятнадцятирічну доньку, Бобровскі став добрим наставником племіннику, майбутньому англомовному романісту Джозефу Конраду (Юзефу Теодору Конраду Коженьовському). Joseph Conrad. Encyclopædia Britannica. Morton Dauwen Zabel (1986) Conrad, Joseph Encyclopedia Americana, vol. 7, pp. 606-07. Спочатку хлопчик перебував під опікою Бобровського в 1866-67 роках, а пізніше Бобровський став його опікуном. Спочатку він був проти бажання хлопця стати моряком, та зрештою поступився.
Після виїзду Конрада за кордон у 1874 році вони бачилися лише чотири рази. Але через постійне листування дядько систематично впливав на свого племінника, наставляв його і допомагав йому матеріально.
Автобіографічні книги Конрада «Дзеркало моря» і особливо «Зі спогадів» містять сердечні спогади про Бобровскі. Його пам'яті Конрад присвятив свій перший роман «Олмейрова примха».
Примітки
Джерела Бедь М., Скавронський П. Джозеф Конрад // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 321—322. — 10 000 прим. — ISBN 978-966-02-7304-7.