95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)

95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада  — військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Базується у м. Житомир. Входить до складу 8-й десантно-штурмового корпусу.

1992 року був створений 95-й навчальний центр, згодом переформований на бригаду. У 1990-х, 2000-х роках бригада брала участь у міжнародних навчаннях, миротворчих місіях під егідою ООН.

Навесні 2014 року у числі перших була піднята для відбиття російської агресії. Підрозділи бригади брали участь у боях за Слов'янськ, а згодом — на різноманітних ділянках фронту на сході України. У липні—серпні 2014 року підрозділ бригади здійснив багатокілометровий рейд тилами супротивника. З 2016 року бригада була переформована на десантно-штурмову і отримала танковий підрозділ.

Історія

На підставі Директиви Генерального штабу Збройних Сил України № 155/1/0605 від 12.12.1992 року почалося формування 95-го навчального центру підготовки молодших спеціалістів Аеромобільних військ. Формування розпочалось в м. Суми на базі Сумського вищого командного артилерійського училища.

Згідно з наказом Міністра оборони України № 010 від 1 лютого 1993 року було ухвалено перемістити формування Навчального центру в Житомир на 4606-ту базу зберігання озброєння та техніки ППО. Навчальний центр комплектувався з офіцерів-десантників, які після проголошення незалежності України повернулися на рідну землю, а також із найкращих військовослужбовців інших родів військ, які висловили бажання служити в елітних військах Збройних Сил, та були придатні за станом здоров'я. Старожилами з'єднання, які одні з перших почали заснування, по праву вважаються підполковники Котляр Сергій Петрович, Чумаченко Євген Григорович, Кубрак Олег Вікторович, майори Грохольський Анатолій Станіславович, Зінчук Володимир Петрович та інші.

Першим командиром 95-го навчального центру, а надалі начальником управління Аеромобільних військ, був генерал-майор Віталій Раєвський. Усі командири, які надалі командували з'єднанням відзначались мудрістю, авторитетом, любов'ю до справи, повагою підлеглих. Це: полковники Кінзерський Олексій Валер'янович, Чабаненко Віктор Григорович, Хортюк Анатолій Володимирович, підполковник Борчук Володимир Миколайович.

Формування перших підрозділів закінчилось в липні 1993 року. Відтоді з'єднання повною мірою розпочало навчання військовослужбовців за планом бойової підготовки аеромобільних військ. 2 листопада 1993 року заступник командира 95 Навчального центру з повітрянодесантної підготовки полковник Бунчик Олексій Миколайович здійснив першим стрибок із парашутом на Житомирському загальновійськовому полігоні. З того дня військовослужбовцями з'єднання здійснено понад 90 000 стрибків із парашутом.

5 жовтня 1994 року 95-му навчальному центру одному з перших заступником Міністра оборони України — Командувачем Сухопутних військ генерал-полковником Собковим було вручено Бойовий Прапор, що говорить про високу довіру та повагу до нас із боку керівництва Збройних Сил України.

На той час НЦ складався з чотирьох окремих батальйонів (11-й, 12-й, 13-й та 14-й) та підрозділів. Штаб та окремі підрозділи НЦ — в/ч А 0281, 11 окремий аеромобільно-десантний батальйон — в/ч А 1568(на теперішній час батальйон має назву 1 аеромобільний батальйон). 12 окремий аеромобільно-десантний батальйон — в/ч А 1679 (на теперішній час батальйон має назву 2 аеромобільний батальйон). 13 окремий парашутно-десантний батальйон — в/ч А 1910 (у 2000-х роках переведено до військового містечка Корбутовка, та має назву 13 окремий аеромобільний батальйон). 14 окремий парашутно-десантний батальйон — в/ч А 1553 (розформовано у 1995—1996 році). 18 окремий навчальний аеромобільно-десантний батальйон — в/ч А 1438 (розформовано у 1995 році). батальйон матеріально-технічного забезпечення (БМТЗ), в 1995 році переформовано в 320 окремий батальйон забезпечення (320 ОБЗ, в/ч А 4215) — (розформовано). окремий зенітно-ракетний дивізіон — в/ч А 0973 (розформовано у листопаді 1995). окремий артилерійський дивізіон — в/ч А 0605 (розформовано) Дислокувалося з'єднання в районах міста — Богунія та Смоковка.

Найкращі підрозділи з'єднання представляли Аеромобільні війська в святкових парадах із нагоди 50 річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 17 річниць Незалежності України у м. Києві, 50, 51 , 65 річниці Перемоги у ВВВ у м. Києві , 65 річниці Перемоги у ВВВ у м. Мінську, а також постійно у парадах військ Житомирського гарнізону.

Як складова частина Сухопутних військ бригада була задіяна в рамках програми «Партнерство заради миру», в якій Україна бере участь з 1994 року.

У жовтні 1994 року на міжнародних миротворчих навчаннях «Дух співробітництва 1994» у Голландії, які проводились за програмою «Партнерство заради миру» підрозділ 95 окремої аеромобільної бригади під командуванням старшого лейтенанта Косинського І. І. започаткував першим в історії Збройних Сил України прагнення до мирного співробітництва в ім'я миру.

В 1994 році на Брюссельському саміті був започаткований «Процес планування та оцінки сил». Від України для участі у цьому процесі виділений підрозділ 95 УЦ — це 12 окремий аеромобільно-десантний батальйон. Згідно з планом досягнення цілей партнерства силами та засобами Сухопутних військ України виділеними для участі у ІІІ етапі процесу планування та оцінки сил для 12 окремого аеромобільно-десантного батальйону виділені декілька пріоритетних цілей. Такими цілями є: мовна підготовка, підготовка до участі з підтримання миру, вивчення штабних процедур НАТО, досягнення необхідного рівня взаємосумісності у пануванні, організації та проведенні тилового забезпечення.

У травні 1995 року офіцери з'єднання брали участь в спільних українсько-американських навчаннях «Щит Миру-95», також в Польщі в червні 2002 року офіцери з'єднання брали участь у спільних польсько-українсько-британських навчаннях «Козацький степ — 2002», та у великомасштабних навчаннях «Стронг Резолв-2002», яке проводилось в березні місяці.

У 1995—1996 роках 95-й навчальний центр, у зв'язку з реорганізацією Збройних сил України, був переформований на 95-ту окрему аеромобільну бригаду.

В жовтні 2000 року, згідно з державною програмою розвитку ЗС України, 95-та окрема аеромобільна бригада ввійшла до складу 8-го армійського корпусу.

В рамках програми «Партнерство заради миру», підрозділи бригади брали участь у виконанні миротворчих місій у республіках колишньої Югославії — у складі українського миротворчого контингенту.

Військовослужбовці окремої аеромобільно-десантної роти виконували завдання на теренах Боснії та Герцеговини у складі 240-го спеціального батальйону. 37-ма окрема спеціальна рота дислокувалась і виконувала завдання у Косові. Зі складу цієї роти 10.07.2000 року при виконанні миротворчого навчання трагічно загинув молодший сержант за контрактом Товкан Любомир Васильович, який був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Доблесть і честь».

Яскравий приклад мужності, героїзму та готовності до самопожертви виявила при здійсненні парашутних стрибків сержант Савєл'єва Марина Яківна, яка нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня Президентом України.

У 2002 році молодший сержант за контрактом Василь Мельников ціною власного життя врятував парашутиста-початківця від неминучої загибелі. 2003 року йому посмертно було присвоєно звання Герой України.

З серпня 2003 року особовий склад частини бере участь у складі стабілізаційних сил миротворчого контингенту з підтримання миру в Республіці Ірак.

9 січня 2005 року в ході виконання миротворчої місії в Республіці Ірак неподалік міста Ес-Сувейра під час операції із знешкодження боєприпасів, внаслідок вибуху, загинули капітан Валерій Бражевський, старший прапорщик Володимир Сєдой, старший сержант військової служби за контрактом Віра Петрик. Усі вони посмертно нагороджені орденом «За мужність» І ступеня.

Вторгнення Росії до України і анексія Криму

У березні 2014 року 95-та окрема аеромобільна бригада була піднята за тривогою внаслідок початку військового вторгнення Російської Федерації до Криму. 95-та аеромобільна бригада мала на той час 2 боєздатні батальйони: 13-й батальйон, який регулярно брав участь в міжнародних навчаннях та 1-й батальйон, який також практично нічим не поступався. Ці батальйони перекинули в Херсонську область.

Війна на Донбасі

З початком бойових зіткнень на Донбасі, після маневрів під Кримом, 1-й і 13-й батальйони бригади були перекинуті під Краматорськ. Наприкінці квітня — на початку травня в зоні бойових дій на Донбасі з'явився другий батальйон, котрий був укомплектований мобілізованими.

Першою втратою бригади у війні став Дмитро Куриленко — він підірвався на міні 28 квітня в районі села Кутузовка.

2 травня бійці бригади брали участь в штурмі Слов'янська. Так, після взяття гори Карачун, колона 1-го батальйону бригади продовжила рух до Слов'янська, але була заблокована місцевими жителями, серед яких перебували озброєні бойовики. Близько 22:15 вечора відбулася дуже підла провокація — з-поза спин мирних жителів бойовики відкрили вогонь на ураження в українських десантників, в результати інциденту, українські військові відійшли до Карачуна. Загинули двоє десантників — Петро Коваленко від вибуху гранати ВОГ та Сергій Панасюк від вогнепального поранення в шию. Ще семеро солдат дістали поранення і приблизно стільки ж були контужені.

Перші великі втрати бригада понесла 13 травня під час засідки бойовиків під Октябрським (нині Маячка), коли загинуло 7 десантників.Ukrainian Military Pages: Перша велика кров: загибель житомирських десантни… http://www.ukrmilitary.com/2015/12/first-blood.html?spref=tw Віктор Сіверський, Перша велика кров: загибель житомирських десантників 13 травня 2014-го під Жовтневим // Ukrainian Military Pages, 16 грудня 2015

26 травня бійці бригади брали участь у першому бою за ДАП. Група військовослужбовців бригади увійшла до складу зведеного резерву, що прийшов на допомогу підрозділам, що вже знаходилися в аеропорту Донецька.

19 червня підрозділи бригади (як мінімум розвідвзвод) брали участь в боях за Ямпіль, в результаті бою були звільнені населені пункти Ямпіль і Закітне. Загинули двоє десантників бригади: Олексій Крементар та Олексій Шевченко.

Рейд 95-ї бригади

19 липня 1 БТГ бригади брала участь в боях за Лисичанськ, був взятий під контроль Лисичанський нафтопереробний завод, того дня загинуло 6 десантників.

28 липня штурмом була взята Савур-Могила, висоту бійці бригади утримували до 4-ї ранку 29 липня.

1-5 серпня десантники 95 ОАеМБр разом з підрозділами 30 ОМБр, 25 ОПДБр та 3-го полку спеціального призначення звільнили населені пункти Степанівка та Маринівка, завдяки чому з оточення через переправу на річці Міус вдалося вийти підрозділам 24 ОМБр, 72 ОМБр, 79 ОАеМБр та українських прикордонників. Батальйон 95-ї бригади здійснював прикриття підрозділів, що виходили.

8-11 серпня БТГр бригади разом з 1 БТГр 30 ОМБр проводила операцію по «пробиванню» коридору на ділянці Степанівка — Красний Луч — Червона Поляна — Лутугине, звідки на зустріч просувалась 2БТГр 30ОМБр. 95-й бригаді вдалося «перерізати» автошлях між містами Красний Луч та Антрацит, по якому здійснювалося постачання бойовиків, та виставити блокпости на загрозливих напрямках, але зважаючи на відсутність резервів АТО, командуванням було ухвалене рішення про виведення батальйонної тактичної групи 95-ї бригади в район Дебальцевого шляхом здійснення рейду по тилах противника в напрямку Красний Луч — Дебальцеве. Підрозділ з боями дійшов до Дебальцевого, після чого повернувся до базового табору в Слов'янську.

Загалом протягом рейдових дій було подолано понад 400 км, із них 170 км з боями.

19-20 серпня бійці бригади були залучені до звільнення та зачистки Ясинуватої. Місто було взяте під контроль та залишене підрозділам НГУ, які згодом відійшли з міста під натиском противника.