Горлиця султанська (Macropygia doreya) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Індонезії та Папуа Новій Гвінеї. Султанська горлиця раніше вважалася конспецифічною з тонкодзьобою горлицею.
Опис Довжина птаха становить 35—37 см, з яких від 17 до 19 см припадає на хвіст. У самців верхня частина тіла сіро-коричнева, обличчя рожевувате, тім'я зеленувате. Крила темно-коричневі. Нижня частина тіла руда, поцяткована темними горизонтальними смужками. Кінчики пер на крилах і хвості темно-руді.
Підвиди Виділяють сім підвидів: M. d. doreya Bonaparte, 1854 — захід Нової Гвінеї і острови Папуа; M. d. balim Rand, 1941 — (північ Нової Гвінеї); M. d. albiceps Bonaparte, 1856 — північні Молуккські острови; M. d. atrata Ripley, 1941 — ; M. d. sanghirensis Salvadori, 1878 — і ; M. d. albicapilla Bonaparte, 1854 — Сулавесі і сусідні острови; M. d. sedecima Neumann, 1939 — .
Поширення і екологія Султанські горлиці живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками до восьми птахів. Живляться переважно плодами. Гніздо — масивна платформа, зроблена з гілок і ліан. В кладці одне яйце.
Примітки
Джерела Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3. David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3. Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.