Зворотна психологія (реверсивна психологія) — термін, що описує психологічний феномен, при якому виховання, пропаганда або схилення до певної дії викликає реакцію — прямо протилежну передбачуваної (опозиція або протидія). Зазвичай, присутність реверсивної психології проявляється у скоєнні дій, які перебувають під явною забороною чи суперечать загальноприйнятим нормам. Найчастіше така поведінка є показовим виразом протесту та відкритої незгоди із забороною. Ця техніка спирається на психологічний феномен реактивності, при якому людина негативно реагує емоційно на переконання, і таким чином обирає варіант, проти якого виступає. Reverse Psychology. Changingminds.org. Retrieved on 2018-09-30. Це може особливо добре працювати на людині, яка є стійкою від природи, тоді як прямі запити найкраще підходять для людей, які поступаються вимогам. Людина, якою маніпулюють, зазвичай не усвідомлює, що відбувається насправді. Elena N. Malyuga; Svetlana N. Orlova (14 November 2017). Linguistic Pragmatics of Intercultural Professional and Business Communication. Springer. p. 71. ISBN 978-3-319-68744-5. "Do You Use "Reverse Psychology"? Stop Right Now!". Psychology Today. Retrieved 2018-09-22.
Особливість в тому, що робиться це шляхом провокації, маніпуляції, коли індивід виконує доручення навпаки, але в підсумку виявляється, що саме такої реакції від нього і чекали.
Коротка характеристика
Цей феномен покладено в основу реверсивної теорії мотивації, створеної Майклом Аптером. На думку Аптера та його колег, мотивація не є прагненням до ослаблення напруженості, а загалом визначається чотирма парами мета-мотиваційних станів — саме вони зазвичай задають стійкі форми мотивації. Ці пари протилежних, несумісних станів, у тому числі у будь-який заданий час у психіці може бути активним лише одне. Наприклад, у групі людина може прагнути бути: або незалежною, або приєднатися до інших. Також вона має вибір: зосередитися на станах і переживаннях оточення або — на своїх власних. Зрештою, саме з такого дихотомічного вибору в кожен окремий момент між видимими протилежностями і складається вся поведінка людини в цілому.
Реверсивна теорія відома також під назвою теорії станів, що перемежовуються. Людська мотивація в контексті реверсивної психології пояснюється як ланцюжок переходів, що перемежовуються, від одного з двох полюсних станів — до іншого. У певному сенсі зворотна психологія може вважатися наслідком шизоїдної позиції, коли вибір між протилежними станами стає надцінним і утворює основу мотивації та активної поведінки особистості.
Зворотна психологія як маніпулятивний прийом Дія зворотної психології, як маніпулятивного прийому (засобу) ґрунтується на двох головних складових.
По-перше, формально вона залишає тому, на який спрямована, свободу вибору. Людина наче сама приймає рішення (вчинити так, як потрібно маніпулятору). Це допомагає приховати сам факт маніпуляції, а також уникнути «реципієнта» відторгнення від того, що йому нав'язується чужа думка. По-друге, формально людину підштовхують до протилежного рішення, і у певних ситуаціях саме це виступає чудовим стимулом зробити те, що нібито пропонують не робити (або не зробити те, про що нібито просять).
Один із класичних прикладів: продавці-консультанти, які кажуть приблизно таке: «Цей товар занадто дорогий, ви не зможете собі його дозволити. Давайте подивимося дешевші варіанти». Розрахунок йде на те, що зачеплене самолюбство покупця змусить його відповісти: «Ні, покажіть дорогий товар» — і придбати саме його, щоб довести свою платоспроможність (у очах, в очах продавця, інших покупців тощо).
Звичайно, щоб зворотна психологія, як маніпулятивний засіб працювала, її треба використовувати у правильних ситуаціях та на «правильних» людях. Зворотна психологія в психотерапії У психотерапії реверсивна психологія зветься «парадоксальна інтервенція» (термін «реверсивна психологія» виник під впливом медіа). У парадоксальній інтервенції терапевт каже клієнту поводитися саме так, як клієнту найбільше хочеться. R. F. Baumeister/B. J. Bushman, Social Psychology and Human Nature <2007) p. 467 Наприклад, якщо клієнт хоче подолати прокрастинацію, терапевт пропонує йому прокрастинувати одну годину на день. Сенс у тому, що це допоможе клієнту сфокусуватися на поведінці та її можливих наслідках та дозволити йому побачити, що поведінка – явище добровільне і тому контрольоване.
Є певні сумніви щодо етичності парадоксальної інтервенції у виконанні професіонала. Іноді проблема пацієнта може являти собою страх або біль, і в цьому випадку просити пацієнта навмисно створити цей стан не є допустимим.
Зворотна психологія в маркетингу Зворотна психологія в маркетингу набирає популярності серед магазинів високого класу. Прикладом може слугувати магазин Prada на Мангеттені.
У магазині немає зовнішніх вивісок. Немає нічого, що вказує на те, що це навіть магазин, не кажучи вже про його престижність магазин. Це створює ілюзію, що вони не намагаються продати тільки тому, хто йде з вулиці. Ви повинні знати, що магазин знаходиться саме там, або ви можете його пропустити. Це підсилює його містичність і почуття винятковості. Споживачі, які можуть почувати себе некомфортно, якщо їх виключити, з більшою ймовірністю відвідають магазин та зроблять покупку.
Зворотна психологія серед дітей Сьюзен Фавлер, автор, пише: «Бережіться, що такі стратегії [зворотної психології] можуть мати негативні наслідки. Діти можуть відчувати маніпуляції за милю». Натомість вона рекомендує давати приклад.Susan Fowler (30 September 2014). Why Motivating People Doesn't Work . . . and What Does: The New Science of Leading, Energizing, and Engaging. Berrett-Koehler Publishers. p. 32. ISBN 978-1-62656-184-7.
Професор психології Джон Готтман радить не використовувати зворотну психологію для підлітків, припускаючи, що вони повстануть, заявляючи, що «такі стратегії заплутані, маніпулятивні, нечесні, і вони рідко працюють». John Gottman, The Heart of Parenting (London 1997) p. 21, p. 179 and p. 212
Зворотна психологія часто використовується для дітей через їх високу схильність реагувати реакцією, бажання відновити загрозливу свободу дій. Деякі батьки вважають, що найкращою стратегією іноді є зворотна психологія: говорити дітям залишатися вдома, коли ви дійсно хочете, щоб вони вийшли на вулицю і пограли.Eliot R. Smith/Diane M.Mackie, Social Psychology (Hove 2007) p. 380 Однак виникають запитання щодо такого підходу, коли він є таким. є більше, ніж просто інструментальним, у тому сенсі, що «зворотна психологія передбачає розумне маніпулювання дитиною, що погано поводиться»R. J. Delaney/K. R Kunstal, Troubled Transplants (2000) p. 81, і нічого більше.
Зворотна психологія в батьківстві Кожен, хто має дітей, напевно нерідко використовує відчував цей метод у відносинах із нею. Діти дуже часто роблять протилежне тому, що від них хочуть батьки. І як багато хто з нас, вони не люблять, коли їм вказують, що робити.
Часто уявлення дитини про те, що є правильним, може суперечити їхнім найкращим інтересам. Коли це стається, може виникнути боротьба між батьками і дитиною.
Для вирішення цієї проблеми батьки використовують зворотну психологію, щоб спонукати дитину вибрати те, що для них найкраще. Прикладом цього є те, коли дитина не хоче їсти здорову їжу. Батьки можуть вимагати, щоб вони їли моркву, але дитина може відчути супротив, коли змушена робити щось, чого не хоче робити. Однак, якщо батьки кажуть, що морква в холодильнику призначена для батьків, і діти не можуть її їсти, дитина може їсти моркву із задоволенням, не відчуваючи ніякого опору.
В одному експерименті 2-річним малюкам заборонили грати з певною іграшкою. І ось їм раптово дуже знадобилося грати саме з нею. Дітей старшого віку попросили вибрати будь-яку картинку з п'яти, але відразу після цього повідомили, що одну з них вибирати не можна. І що зрештою? Заборонена картинка терміново знадобилася всім. Інші дослідження також показали, що спеціальні знаки, що застерігають, робили предмет дуже привабливим для дітей — наприклад, ті, які з'являються на екрані під час телешоу
Отже, у чому суть? Батьки можуть використовувати реверсивну психологію, щоб не дозволити природному прагненню дітей до незалежності перешкодити їх розумним бажанням. Але батьки мають робити це відповідально та вибірково. Якщо ви станете застосовувати реверсивну психологію дуже часто, вона стане звичною і перестане працювати. Ваші діти сприйматимуть вас як маніпулятора, що, звичайно ж, не дуже добре.
З підлітками добре працює підхід, коли ви надаєте їм зробити вибір. Наприклад, якщо ваша 16-річна дитина хоче піти на якийсь підозрілий захід, скажіть йому чи їй, що ви не можете змусити його залишитися вдома, навіть якщо вам здається, що там може бути небезпечно. Тож доведеться самому вирішити, як розумніше вчинити. Таким чином, ви успішно складете з себе повноваження, і в результаті дитина може навіть послухатись вашої поради..
Зворотна психологія в навчанні Часто вчителі використовують зворотну психологію, щоб зацікавити своїх учнів важкими предметами. При правильному використанні це може мати дуже позитивні результати. Наприклад, вчитель, який хоче, щоб учні прочитали важку книгу, може отримати кращий результат, натякаючи, що книга занадто складна для учнів. Щоб довести вчителю, що він є неправим, учні спробують знайти цю книгу і прочитати її. Однак, якби вчитель просто запропонував їм її прочитати, мало хто зробив би це.
Зворотна психологія у відносинах Деякі люди цінують речі чи людей більше, якщо ці речі чи люди для них недоступні або прикидаються недоступними: вони хочуть того, чого не можуть мати.https://nordic.businessinsider.com/why-we-want-what-we-can't-have-2018-3?r=US&IR=T Однак емоційна недоступність для свого партнера може зашкодити здоров’ю довготривалих романтичних стосунків. About the Author. "The Lure of the Unpredictable Lover". Psychology Today. Retrieved 2018-09-28.
Як використовувати зворотню (реверсивну) психологію в стосунках із близькими та знайомими Цей прийом ефективний лише за умови правильного застосування.
1.Коли застосовувати Насамперед важливо, щоб використання реверсивної психології залишилося непоміченим. Мабуть, це найголовніший принцип. Якщо ваша маніпуляція не вдасться, але не буде виявлена, ви завжди зможете спробувати ще щось. Якщо ж вас «розкриють», діяти далі буде набагато складніше, і є шанс, що довіра до вас та ваших слів у принципі значно знизиться. Тому спочатку експериментуйте дуже акуратно.Також важливо не переборщувати з використанням цього способу. А якщо ні, то він просто перестане працювати на тих, до кого ви занадто часто його застосовуєте (але тут є свої винятки).
2.На кому застосовувати Наперед визначте, на кому з вашого оточення реверсивна психологія швидше спрацює, а на кому навіть не варто спробувати. Подумайте, в яких ситуаціях цей прийом був би доцільний і як часто виникають такі ситуації. Наприклад, хорошим кандидатом стане підліток, з яким вам так чи інакше треба взаємодіяти, але з яким ви часто сперечаєтесь (тобто для ваших відносин часті ситуації, коли його захльостують емоції, а отже, критичне сприйняття йде на другий план). Є варіанти, коли реверсивна психологія тисне на емоції, але не запалу сварки. Наприклад, ви можете сказати: «Коханий, я зовсім не ображаюся, що ти досі не повісив картину. Не хвилюйся, я потім сама повішу». Головна умова – у ваших словах не має бути навіть натяку на сарказм чи уїдливість (і вжита ця фраза має бути доречною). Просто позначте намір: ви знімаєте це завдання з хлопця та берете його на себе. Великий шанс, що таким чином ви й нагадаєте про картину, і запропонуйте рішення, як діяти.
Звісно, хтось лише зрадіє, що може викреслити картину зі списку справ. Інших же почне гризти совість, і вони «вирішують», що справді – час уже взятися і самому повісити цю картину. Якщо ваш хлопець належить до другої категорії, то має сенс використовувати реверсивну психологію. Якщо ж йдеться про людину першого типу, то після таких слів вам точно доведеться займатися картиною самій.