Атіс Доку ( — псевдонім; справжні ім'я та прізвище — Атіс Докс; 16 січня 1861, село Муценієкі, Дзелзавська волость, Російська Імперія — 27 листопада 1903, там же) — латиський письменник, поет і драматург.
Біографія Закінчив Дзелзавську церковно-парафіяльну школу. Жив бідно, тож продовжити освіту не зміг. у 1878–1887 працював сільським учителем, а також підробляв переписувачем.
Літературну діяльність розпочав із розповідей про побут і життя латиських селян другої половини XIX століття.
Також був автором статей у різних латиських газетах.
1892–1893 викладав у школі в селі Ропажі.
У цей період Доку познайомився з Райнісом, тоді редактором газети «Dienas Lapa». Публікував свої розповіді та сатиричні вірші під псевдонімом Schwurkst у різних латиських періодичних виданнях.
З 1893 по 1903 підробляв бухгалтером та керуючим садиби в Інчукалнсі. Восени 1903 Доку повернувся до рідного села, де невдовзі помер від туберкульозу. Похований на місцевому цвинтарі.
На творчість Доку багато в чому вплинув роман класиків латиської літератури Рейніса і Матіса Каудзіте «Часи землемірів» (Mernieku laiki, 1879).
Твори
«Ziedoņa pušķīši» (1888) «Biedrības svētki» (1889) «Divas Jāņu dienas» (1890) «Par Adatu un Īlenu» (1891) «Vectēvs» (1891) «Паугурці» («Paugurieši», 1893) П'єса «Кріш Лакст» («Krišs Laksts», 1893) «На світанку мого життя» («Mans Dzīves Rīts», 1894) «Sirdsapziņa» (1901) «Makslinieks» (1902)
Пам'ять
1922 на Біксенському цвинтарі, де похований письменник, було відкрито пам'ятник Атісу Доку. 1970 в будинку письменника в селі Муценієкі було відкрито меморіальний музей. На приміщенні школи в селі Ропажі було відкрито меморіальну дошку.
Примітки