Дніпро́ (у 1926—2016 роках — Дніпропетровськ) — місто в Україні на обох берегах річки Дніпро, адміністративний центр Дніпропетровської області, Дніпровського району. Четверте за населенням місто України, один з її найважливіших промислових і наукових центрів. Датою заснування вважається 1776 рік, коли для захоплених Російською імперією козацьких земель степової України знадобився адміністративний центр (Первинно місто з'явилось у пониззі Самари, а 1787 року було перенесено на теперішнє місце на Дніпрі). Але на цей час тут вже існувала низка козацьких поселень (зокрема, слобода Половиця) і містечко Новий Кодак, які поступово були поглинуті Катеринославом. А взагалі на території Дніпра багато тисячоліть мешкали люди різних культур, про що свідчать археологічні знахідки на території і на околицях сучасного міста.
У таблиці в хронологічному порядку наведені всі значущі для даної місцевості події, в тому числі які відбувались тут ще до заснування сучасного міста.
До середніх віків дати наведені приблизно.
ЧасПодія Доісторичні і античні часи 300 тис.р.до н. е.Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик біля Запоріжжя), Сіверському Донці (Ізюм)
300—30 тис. р. до н. е.Середній палеоліт (мустьє) на території України: понад 80 стоянок, зокрема в районі м.Дніпро Ненаситець, Романкове, Василівка-1, Вільнянка, Орел тощо
250—170 (100) тис. р. до н. е.Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів.
80-10 тис р. до н.е.Останнє велике європейське зледеніння.
40-35 тис. років томуДатуються знахідки залишків мисливських таборів на березі Дніпра в районі сучасноних ж/м Придніпровськ та Ігрень.
35—9 тис.р. до н. е.Верхній палеоліт на території України; в районі Дніпрових порогів відомі стоянки мисливців: Ворон, Ненаситець, Осокорівка, а також стрілецької культури (35-25 т.років до н.е.)
10 - 8 тис. до н.е.пам'ятки східноукраїнської осокорівської палеолітичної культури у районі Дніпрових порогів
9 - 7 тис. до н.е.пам'ятки східноукраїнської зимівниківської мезолітичної культури у Подніпров'ї
8 - 6 тис. до н.е.пам'ятки південноукраїнської кукрецької мезолітичної культури в районі Ігрені і порогів
6 - 4 тис. до н.е.пам'ятки східноукраїнської Сурської ранньонеолітичної культури в районі Дніпра
5 - 4 тис. до н.е.пам'ятки Азово-Дніпровської неолітичної археологічної культури в районі Дніпра
5 - 3 тис. до н.е.пам'ятки Києво-черкаської неолітичної археологічної культури в районі Дніпра
сер.4 - сер. 3 тис. до н.е.пам'ятки Середньостогівської енеолітичної культури скотарів в районі Дніпра
3600 - 2300 рр. до н.е.пам'ятки Ямної енеолітичної культури скотарів в районі Дніпра
2500 - 2000 рр. до н.е.пам'ятки Катакомбної культури скотарів в районі Дніпра, зокрема, Інгульської культури (2100 - 1700 рр. до н.е.)
1800 - 1300 рр.до н.е.пам'ятки культури багатопружкової кераміки
1700 - 1100 рр. до н.е.пам'ятки зрубної культури
1400 - 1100 рр.пам'ятки сабатинівської культури
1300 - 1000 рр. до н.е.пам'ятки білозерської культури
900 - 700 рр. до н.е. пам'ятки чорноліської культури в Присамар'ї 900 - 650 рр. до н.е.кіммерійські пам'ятки (кургани) в районі Дніпра
650 - 300 рр. до н.е.скіфські пам'ятки в районі Дніпра
300 р до.н.е. - 350 р.н.е.сармати у степах Подніпров'ядо 100 н. е.За переказами, на Монастирському острові зупинявся Андрій Первозванний. 230 - 375 рр. пам'ятки черняхівської культури в районі Дніпра
375Під тиском гунських загонів готи і сармати залишають Придніпров'я і рушають на захід, на Балкани, в межі Римської імперії. Початок Великого переселення народів Середньовіччя і козацька доба 500 - 800 рр.В районі Дніпра - поселення Пеньківської культури (анти) і поховання кочовиків
560 р.Через Придніпровські степи, розбивши утигурів (булгар), пройшли на захід загони аварів. Незабаром вони створили свою державу у Паннонії
632 - 665 ррПівденно-Східна Україна під владою Великої Булгарії хана Кубрата
668 - 679 ррЧастина булгар на чолі з ханом Аспарухом під тиском хозар відступила через Придніпровські степи з Приазов'я на захід, у пониззя Дунаю
830 - 1100 ррІснування Шляху із варягів у греки по Дніпру
870Дата заснування монастиря на Монастирському острові візантійськими ченцями (за легендою). За іншими припущеннями монастир існував біля містечка на Ігреньському півострові.
бл. 1000 - 1240Існування на Ігреньському півострові давньоруського містечка, за думкою деяких дослідників - літописного міста уличів Пересічень, який мав численні і потужні гончарні, металеві та скляні майстерні, розвинуту торгівлю.
1223Після битви на Калці татаро-монгольські загони зруйнували монастир на острові (або 1240 р.)
1240Монголо-татарська навала на Південну Русь — руйнування поселення на Каменуватому острові (Лоц-Кам'янка), міста уличів Пересічень.
13 - 14 ст.На місці давньоруського міста на Ігреньському півострові існує торговельне поселення монгольської доби.
з 1392 р.По Дніпру і Самарі проходить межа між землями Великого князівства Литовського і ногайцями Кримського ханства (Диким полем)
16 стУтворення по Дніпру і у пониззі Самари "уходів" - переважно Черкаського замку.
1500 (або 1550, або 1564)заснування містечка Самар (Самара, Самарь, Старий Самар) в пониззі р. Самари (нині — околиця сел. Шевченка)
1564згадка про козацькі курені на місці Таромського. Заснування Томаківської Січі на Дніпрі за порогами - посилення запорозького козацтва, що дало поштовх заселенню краю.
1568В гирлі Самари (можливо, на Кінському острові) закріпився отаман Андрій Лях із ватагою.
1578Універсал польського короля Стефана Баторія, за яким низовому козацтву надається «городок старинный же запорожский Самарь с перевозом и землями в гору Днепра по речку Орель, а вныз до самих степов ногайських и крымских на десять миль»
1596згадка про переправу через Дніпро у Кам'янці на лівому березі (нині — у складі міста)
1600згадка про Богородицькі хутори (нині район Підгородного)
1635заснування польською владою Кодацької фортеці (Старі Кодаки). 18 серпня 1635 року запорізькі козаки під проводом Івана Сулими оволоділи Кодацькою фортецею, гарнізон було страчено, а фортеця — частково зруйнована.
1639Відновлено Кодацьку фортецю, при якій виникло поселення на 60 дворів з церквою, костелом, базаром, монастирем. Також почали освоюватися і прилеглі землі вище по Дніпру і Самарі.
1640Невдала спроба татар захопити Кодак
1645 (або 1660)заснування Нового Кодака (згодом — центр запорізької паланки, в 1784-1797 частково виконував функції губернського міста)
1648Спроба татар атакувати Кодак
1648-1654Хмельниччина, облога Кодака козацьким загоном
01.10.1648Після 4-х місячної облоги козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку Прокопа Шумейка), Кодак капітулював
1660Отаман Іван Сірко розбив в районі Ігреньського півострова татар, які повертались у Крим зі здобиччю і звільнив близько 15 000 бранців
1688заснування Богородицької фортеці і Новобогородицька (поруч зі старовинним Самаром, що викликало його занепад) — першої московської колонії на запорозьких землях
1704заснування слободи Таромської (нині — у складі міста)
1707-1708У Кодаку перебував бунтівний козацький отаман Кіндрат Булавін з загоном донських козаків.
1709В результаті каральної експедиції Кодак і Новий Кодак були захоплені московськими військами, а їх мешканці частково страчені, частково переселені.
1710 - 1713Московсько-турецька війна за участі запорозьких козаків.
1711За умов Прутського договору Росії і Туреччини було ліквідовано (зрито) низку фортець, у тому числі Кодак, Богородицьку та інші по Самарі; територія Запорожжя потрапляє під протекторат Османської імперії
1720-тіТатари руйнують Кодак
1734В рамках підготовки до нової війни з Османської імперією - будівництво Богородицького та Усть-Самарського ретраншементів, відновлення слободи Старий Кодак
1735Початок нової війни 1735-39 рр. з Османською імперією:
1741На місці Богородицької фортеці було дозволено оселитися отаману Барану із товариством
1743Заснування слободи Половиця, територію якої пізніше (до 1795 р.) поглине Катеринослав (нині — у складі міста). Стара Самарь стала сотенним містечком Полтавського полку
1744заснування Мануйлівки (нині — у складі міста)
1750відоме поселення лоцманів перед порогами - Лоцманська Кам'янка (нині — у складі міста)
1755заснування Діївки (нині — у складі міста)
1762запорожці провели згін старосамарців, які не бажали переходити у підданство Війська. Внаслідок цієї операції Стара Самарь втратила статус сотенного містечка, міське самоврядування і більшу частину жителів.
1766Відомий зимівник Івана Самойлова та Івана Гуржія біля витоків Бобрової (Довгої) балки (нині район вул.Казакова), а також інші козацькі зимівники на території м.Дніпра, с.Чаплі
1768—1774Російсько-турецька війна за участі запорозьких козаків.
1770заснування Сухачівки (нині — у складі міста)
1773спорудження в Нових Кайдаках Свято-Миколаївської церкви
10.07.1774Кучук-Кайнарджийський мирний договір, згідно якого Росія отримувала Керч, Єні-Кале, землі між Південним Бугом та Дніпром, фортецю Кінбурн на березі Дніпровського лиману. Крим оголошувався незалежним від Османської імперії. Запорізьке самоврядування, незважаючи на участь козаків у війні, було ліквідоване у 1775 р., Січ зруйновано.
1775після перемоги у черговій війні з Османською імперією — ліквідація Запорізького війська і ліквідація вольностей.
1776Заснування Катеринослава-I на Кільчені (офіційно прийнята за радянських часів дата заснування); заснування с.Одинківка. Землі запорожців розділені по Дніпру між Новоросійською і новоствореною Азовською губерніями
1779Населення Нового Кодаку становить близько 4000 осіб, Половиці — понад 1 500 осіб, Лоцкам'янки — близько 500 осіб, в Старих Кайдак — десь 1200 осіб.
1780-81На землях князя О.А.Прозоровського заснувано с.Огрень (Стара Ігрень) та с.Чаплі
1781 - 1783Спорудження у Половиці дерев'яного храму Петра і Павла (згорів напередодні освячення)
10.04.1783З Новоросійської і західної частини Азовської губерній утворено Катеринославське намісництво
19.04.1783Захоплення і анексія Кримського ханства Російської імперією
1783 - 1791Генерал-губернатор Катеринославського намісництва - князь Григорій Потьомкін
178422 січня - Указ про заснування Катеринослава на новому місці. Старий Катеринослав на Кільчені перейменовано в Новомосковськ (в 1794 р. залишки міста переведені на місце сучасного м.Новомосковська — до козацької слободи Новоселиця). Заснування Мандриківки (нині — у складі міста);
ліквідація Усть-Самарського ретраншементу;
Козак Лазар Глоба продає свій сад на Горі князю Г.Потьомкіну Катеринославський період 1787Заснування Катеринослава-II на нинішньому місці (закладення Преображенського собору Катериною ІІ під час її подорожі до тільки-но захопленого Криму)01.07.1789Переведення губернських установ з Кременчука та Нового Кодаку до Катеринослава 1789Заснування німецьких колоній в пониззі Самари — Кронсгартен (нині — частина Підгороднього), Йозефсталь (нині — Самарівка), Фишерсдорф (нині — Рибальське, частина Нової Ігрені).
1791 - 1794Спорудження у Таромському Свято-Покровського храму
28.04.1793Відкриття головного народного училища (в подальшому - Катеринославська губернська гимназія)
Червень 1793На базі похідної друкарні князя Григорія Потьомкіна відкрито першу в місті друкарню
15.11.1794Проведено освячення та відкрито богослужіння у Покровській церкві села Таромське.
1794У Катеринославі побудовану перше промислове підприємство - казенну суконну мануфактуру, За указом Катерини ІІ ліквідовані Богородишне (Стара Самарь) та Новомосковськ-І (переведений до слободи Самарчук/Новоселиця)
03.07.1795Приєднання до Катеринослава Нових Кайдаків179623 грудня Видано указ про створення Новоросійської губернії (другої).