Гюнтер Шольц ( 8 грудня 1911, Бреслау — 24 жовтня 2014, Хемніц) — німецький льотчик-ас, оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія 8 квітня 1934 року вступив в 6-ту роту 2-го корабельного дивізіону в Штральзунді. З 14 червня 1934 по 31 березня 1935 року навчався у військово-морському училищі Мюрвіка, після чого до 31 травня служив в своєму старому дивізіоні. З 15 червня 1935 року служив в 2-му дивізіоні морської артилерії у Вільгельмсгафені. 1 листопада 1935 року перейшов в люфтваффе і пройшов навчання в льотному училищі Зальцведеля, після чого 15 квітня 1936 року був зарахований в 1-шу групу 232-ї, 15 березня 1937 року — в 1-шу групу 135-ї, 15 лютого 1938 року — в 10-ту ескадрилью 137-ї винищувальної ескадри. Учасник Громадянської війни в Іспанії, льотчик-винищувач легіону «Кондор». З 28 лютого 1938 року служив в 10-му спеціальному штабі Імперського міністерства авіації в Іспанії, з 11 вересня 1938 року — в 1-й групі 131-ї, з 1 листопада 1939 року — 1-й групі 130-ї, з 1 квітня 1939 року — 1-й групі 1-ї винищувальної ескадри.

З 15 липня 1939 року — командир 1-ї ескадрильї 21-ї, з 15 липня 1940 року — 7-ї ескадрильї 54-ї, з 11 лютого 1942 року — 4-ї групи 1-ї, з 21 березня 1942 року — 3-ї групи 5-ї винищувальної ескадри. З 1 червня 1943 року — командир своєї ескадри. З 1 березня 1944 року — керівник винищувальної авіації в Норвегії, одночасно з 28 лютого 1945 року знову командував 5-ю винищувальною ескадрою. В травні 1945 року був інтернований в Норвегії. В листопаді 1945 року звільнений і повернувся в Німеччину.

Всього за час бойових дій здійснив понад 400 бойових вильотів і збив 33 літаки, з них 1 в Іспанії. Шольц був останнім живим службовцем легіону «Кондор», кавалером Іспанського хреста в золоті з мечами, командиром винищувальної ескадри люфтваффе і оберстлейтенантом вермахту.

Сім'я На початку 1942 року одружився з Крістою Штікель (22 травня 1919 — 25 квітня 2019). В пари народились 2 сини і дочка.

Звання

Морський кадет (15 червня 1934) Оберматрос (1 жовтня 1934) Оберштабсматрос (1 січня 1935) Фенріх (1 квітня 1935) Оберфенріх (1 жовтня 1935) Лейтенант (1 квітня 1936) Оберлейтенант (1 жовтня 1938) Гауптман (1 листопада 1941) Майор (1 квітня 1943) Оберстлейтенант (1 березня 1944)

Нагороди

Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 4 квітня 1938) Іспанський хрест в золоті з мечами (1 червня 1939) Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія; 1 червня 1939) Воєнний хрест (Іспанія) (1 червня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Залізний хрест 2-го класу (17 вересня 1939) 1-го класу (25 травня 1940) Почесний Кубок Люфтваффе (28 вересня 1940) — за 8 перемог. Авіаційна планка винищувача в золоті (23 травня 1941) в золоті із застібкою «400» (2 грудня 1944) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 вересня 1941) Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами (Фінляндія; 23 серпня 1942)

Німецький хрест в золоті (8 грудня 1942) — за 30 перемог.

21 липня 1941 року майор Йоганнес Траутлофт представив Шольца до Лицарського хреста Залізного хреста за 20 перемог, але він не отримав нагороду.

Література

Ingo Möbius: Im Einsatz über Europa – Der Jagdflieger Günther Scholz erinnert sich, Chemnitz 2009, ISBN 978-3000275036 (книга написана на основі спогадів Шольца) Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки