Вибір шлюбного партнера — один із основних механізмів, при яких може відбуватися еволюція. Він характеризується «виборчою відповіддю тварин на певні подразники», яка проявляється як поведінка.Bateson, Paul Patrick Gordon. «Mate Choice.» Mate Choice, Cambridge University Press, 1985 Іншими словами, перед тим, як тварини вступають у контакт з потенційними партнерами, вони спочатку оцінюють різні якості цього партнера, такі як ресурси або фенотипи, і оцінюють, чи ці конкретні якості є вигідними. Результат такої оцінки веде до різних реакцій.
Ці механізми є частиною еволюційних змін, тому що вони діють так, що бажані в партнері якості з часом набагато частіше передаються до наступного покоління. Наприклад, якщо самки павичів віддають перевагу партнерам з барвистим оперенням, то ця риса з часом збільшуватиметься за частотою, оскільки самці павичі з барвистим оперенням будуть мати більший репродуктивний успіх. Подальше дослідження цієї концепції показало, що насправді синій із зеленим кольором біля очної плями, мабуть, збільшують ймовірність парування самок павича з певним самцем.
Вибір статевого партнера — це один із двох компонентів статевого відбору, іншим компонентом є внутрішньостатевий відбір. Ідеї про статевий відбір були вперше введені в 1871 Чарльзом Дарвіном, а потім розширені Рональдом Фішером в 1915 році. Нині є п'ять допоміжних механізмів, які пояснюють, як розвивався з часом вибір статевого партнера. Це пряма фенотипова користь, чуттєва упередженість, гіпотеза фішерівського втікання, індикаторні ознаки та генетична сумісність.
У більшості систем, де існує вибір статевого партнера, одна стать, як правило, конкурує з членами своєї ж статі, а інша є обиральною (це означає, що вони вибіркові, коли справа доходить до вибору партнера для спарювання). Існують прямі та опосередковані переваги того, щоб бути обиральною особою. У більшість видів самки є вибираючою статтю, яка виділяє конкурентних самців, але є кілька прикладів реверсивності ролей (див. нижче). Для підтримки репродуктивного успіху особини краще вибирати сумісного партнера одного й того ж виду. До інших факторів, які можуть вплинути на вибір партнера, належать патогенний стрес та Великий комплекс гістосумісності.
Походження та історія
Прямі та непрямі вигоди
Механізми
Прямі фенотипічні переваги
Чуттєва упередженість
Фішерівське втікання та гіпотеза сексуального сина
Індикаторні риси
Генетична сумісність Генетична сумісність означає, наскільки добре гени двох батьків функціонують разом у їх нащадках. Вибір генетично сумісних партнерів може призвести до оптимально підібраного потомства і особливо вплинути на репродуктивну форму. Однак модель генетичної сумісності обмежена специфічними ознаками через складні генетичні взаємодії (наприклад, основний комплекс гістосумісності у людей і мишей). Вибірлива стать повинна знати свій власний генотип, а також генотипи потенційних партнерів, щоб вибрати відповідного партнера. Це робить тестування компонентів генетичної сумісності складним і суперечливим.
Статева зміна ролей у тварин
Видоутворення
Вибір партнера у людини У людей чоловіки та жінки використовують різні стратегії пошуку партнерів та фокусування на певних якостях. Існують дві основні категорії стратегій, які використовують обидві статі: короткострокові та довгострокові. Вибір людини залежить від багатьох факторів, таких як екологія, демографія, доступ до ресурсів, ранг/соціальне становище, гени та паразитний тиск.
Попри те, що серед людей спостерігається невелика кількість поширених шлюбних систем, кількість варіацій шлюбних стратегій відносно велика. Це пов'язано з тим, як люди розвивалися в різних географічно і екологічно великих нішах. Така різноманітність, а також культурні практики і людська свідомість привели до великої різноманітності шлюбних систем.
Вибір партнера у жінок Хоча у людей і чоловіки, і жінки вибіркові щодо того, з ким вони вирішують мати відносини, як і в природі, жінки демонструють більшу вибірковість, ніж чоловіки. Однак у порівнянні з більшістю інших тварин стратегії вибору партнера у чоловіків і жінок виявляються більше схожими один на одного, ніж ні. Згідно з принципом «репродуктивного успіху тривалості життя» (LRS) Бейтмана, жінки демонструють найменшу дисперсію двох статей у своєму LRS через високий обов'язковий батьківський внесок, тобто дев'ятимісячний період вагітності, а також грудного вигодовування після народження, щоб мозок дитини міг вирости до потрібного розміру.
Вивчити вибір партнера у жінок можна на основі статевого диморфізму, особливо в тих якостях, які служать для трохи іншої еволюційної мети. Наприклад, такі чоловічі якості, як наявність бороди, загальна знижена висота голосу і в середньому вищий зріст, вважаються відібраними статевими якостями, оскільки виявилися корисними або жінкам, які їх вибирають, або їх дітям. В експериментах жінки повідомляли про перевагу чоловіків з бородами і нижчим голосом.
Вибір партнера жінками залежить від безлічі чоловічих якостей, і необхідно між ними оцінити компроміс. Однак кінцевими якостями, найбільш характерними для вибору жіночою статтю, є батьківський внесок, надання ресурсів та забезпечення хороших генів для потомства. Вважається, що багато фенотипічних якостей вибираються за принципом того, що вони є індикатором однієї з вищевказаних трьох основних якостей. Відносна важливість цих якостей, при розгляді вибору шлюбних партнерів, різниться в залежності від типу шлюбної угоди, в якій беруть участь жінки. Жінки зазвичай використовують довгострокові Шлюбні стратегії при виборі чоловіка, проте вони також використовують і короткострокові стратегії, тому їх переваги у виборі шлюбного партнера змінюються в залежності від функції типу домовленості.
Тип шлюбної стратегії, якій віддають перевагу жінки, також залежить від типу середовища або культури, в якій вони перебувають. Наприклад, в патріархальному суспільстві, де багатство і соціальний статус успадковуються по чоловічій лінії, моногамія часто практикується для забезпечення визначеності батьківської лінії. З іншого боку, матріархальні суспільства часто слідували системам множинного спарювання і спільного запліднення жінок. Інші фактори, що впливають на шлюбні стратегії, включають доступ до ресурсів та ризик / необхідність захисту.
Короткострокові стратегії у виборі партнера Жінки не завжди шукають і вступають в тривалі відносини. Про це свідчать такі фактори, як розвинена чоловіча схильність до пошуку декількох сексуальних партнерів — якість, яка не могла б розвинутися, якби жінки не були історично залучені в короткострокові домовленостіB. A. Scelza, «Choosy But Not Chaste: Multiple Mating in Human Females».2013 - і схильність деяких жінок до справ поза довгостроковими парами.
Девід Бусс викладає кілька гіпотез щодо функції короткострокового вибору жінок:
Ресурсна гіпотеза: жінки можуть брати участь у короткострокових відносинах, щоб отримати ресурси, які вони, можливо, не зможуть отримати від довгострокового партнера або які довгостроковий партнер не зможе забезпечити послідовно. Цими ресурсами можуть бути продукти харчування, захист жінки та її дітей від агресивних чоловіків, які можуть захопити або сексуально примушувати їх, або статус, коли чоловік надає жінці вищий соціальний статус. Жінки також можуть скористатися кількома короткостроковими відносинами через плутанину батьківства — якщо батьківство її дітей уже визначено, вона може отримати ресурси від кількох чоловіків внаслідок такої невизначеності. Гіпотеза про генетичну користь: жінки можуть вибрати Короткострокові відносини, щоб допомогти зачаттю, якщо її довгостроковий партнер безплідний, щоб отримати гени, що перевищують гени її довгострокового партнера, або придбати гени, відмінні від генів її партнера і збільшити генетичну різноманітність її потомства. Це відноситься до того, що відомо як ; якщо жінка отримує гени від високоякісного чоловіка, її потомство, ймовірно, матиме більш високу шлюбну цінність, що призведе до збільшення їх репродуктивного успіху. Вигнання чоловіків і заміна чоловіків: жінки можуть вступати в короткострокові відносини, щоб змусити свого довгострокового партнера розірвати відносини; іншими словами, щоб полегшити розпад. Жінки можуть також використовувати короткострокові відносини, якщо їх нинішній партнер знецінився, і вони хочуть «обмінятися» і знайти партнера, який, на їхню думку, має більш високу цінність. Короткострокові для довгострокових цілей: жінки можуть використовувати короткострокові сексуальні стосунки для оцінки цінності партнера як довгострокового партнера або в надії, що короткострокова домовленість призведе до довгострокового партнерства,
Довгострокові стратегії у виборі партнера Попри наявність фактичних даних і досліджень, що підтверджують наявність короткочасних відносин у жінок, проте було показано, що жінки віддають перевагу довгостроковим, а не короткостроковим шлюбним партнерам. Ця перевага пов'язана зі схильністю жінок інвестувати і вимагає більше енергії для батьківського догляду. У довгострокових шлюбних відносинах жінки зазвичай шукають чоловіків, які забезпечать високий рівень батьківських інвестицій і які можуть надати ресурси жінці або її потомству. Надання економічних ресурсів або можливість придбання економічних ресурсів є найбільш очевидним сигналом до здатності чоловіка надавати ресурси. Однак існує багато інших якостей, які можуть служити ознаками здатності чоловіка надавати ресурси, які були відібрані статевим відбором в еволюційній історії жінок. До них відноситься більш старший вік-у старших чоловіків було більше часу для накопичення ресурсів, працьовитість, надійність і стабільність — якщо довгостроковий партнер жінки не буде емоційно стабільним або не заслуговує довіри, тоді надання ресурсів їй і її потомству, ймовірно, буде під питанням. Крім того, пов'язані з емоційно нестабільним партнером такі витрати, як ревнощі і маніпулювання, можуть переважувати вигоди, пов'язані з ресурсами, які він може надати.
Вибір шлюбного партнера жінкою це не просто вибір партнера, який демонструє всі бажані нею якості. Найчастіше потенційні партнери мають кілька бажаних якостей і кілька небажаних, тому жінки повинні оцінити відносні витрати і вигоди від якостей і «компромісів» своїх потенційних партнерів. Вибір партнера жінкою також буде обмежений контекстом, в якому вона його робить, що призводить до умовного вибору партнерів. Деякі з умов, які можуть вплинути на вибір партнера жінкою, включають самооцінку самої жінки, її особисті ресурси, копіювання партнера і патогенний стрес.
Вибір партнера у чоловіків Як правило, самці в межах виду не є вибагливою статтю. Для цього є багато причин. У людей після статевого розмноження жінці доведеться перенести дев'ятимісячну вагітність і пологи. Це означає, що жінки, природно, забезпечують більший батьківський внесок у потомство, ніж чоловіки. Чоловік мають більше гамет, ніж жінка, які поповнюються зі швидкістю приблизно 12 мільйонів на годину. Жінки ж народжуються з фіксованою кількістю яйцеклітин, які не поповнюються протягом усього життя. Це дає чоловікам більше можливостей для спарювання і розмноження, ніж жінкам, тому жінки, як правило, більш розбірливі.
Попри те, що чоловік не є зазвичай вибагливою статтю, чоловіки можуть відчувати вплив певних рис характеру при прийнятті рішення про потенційного партнера:
Короткострокові стратегії у виборі партнера При знаходженні короткострокового партнера чоловік високо цінує жінок з сексуальним досвідом і фізичною привабливістю. Чоловіки, які шукають короткострокові сексуальні стосунки, швидше за все, уникають жінок, які зацікавлені в зобов'язаннях або вимагають вкладень.
Приклади короткострокових шлюбних стратегій у чоловіків:
Декілька сексуальних партнерів: при пошуку короткострокових сексуальних стосунків чоловіки можуть бажати скоротити проміжок часу між різними партнерами.