Станіслав Юзеф Доунарович (28 березня 1874 р. Лохув — 1941 р. Аушвіц-Біркенау) — польський політичний діяч, інженер, масонLudwik Hass, Ambicje rachuby, rzeczywistość. Wolnomularstwo w Europie Środkowo-Wschodniej 1905—1928. Warszawa 1984, s. 232..
Біографія Народився 28 березня 1874 року в Лохові в родині Медарда та Стефанії, уродженої Горновської. Мав трьох братів: Юзефа, Казиміра, Медарда та сестру Марію. Навчався в гімназії в Радомі. Атестат середньої школи здав у Лієпаї. Навчався на юридичному факультеті Імператорського Варшавського університету, але за діяльність у ППС був звільнений царською владою. Із 2 лютого по 31 грудня 1896 року перебував у в'язниці Павяк і в 10-му бараці Варшавської цитаделі. Восени 1897 року виїхав до Львова, де вступив до університету, а потім перевівся до Львівської політехніки, де в 1907 році закінчив інженерно-будівельний факультет. Він був активним у студентських організаціях у Радомі та Лієпаї та в студентських організаціях у Варшаві. Організатор стрілецьких дружин у Галичині. У 1910—1914 роках був діячем Польської прогресивної партіїWalentyna Korpalska, Niepodległościowa działalność Władysława Sikorskiego a program Polskiego Stronnictwa Postępowego (przyczynek do nieznanych dziejów polskich partii politycznych w Galicji w latach 1910—1914), «Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Bydgoszczy — Studia z Nauk Społecznych» z. 2, 1979, s. 11–13.. Член фінансового департаменту Тимчасового комітету партій незалежності КонфедераціїWanda Kiedrzyńska, Powstanie i organizacja Polskiego Skarbu Wojskowego 1912—1914, [w:] «Niepodległość», t. XIII zeszyt 1 (33), 1936, s. 94.. Завідувач канцелярією президії Військового відділу Західної секції ВНК в 1914 р. Dziennik Obwieszczeń Naczelnego Komitetu Narodowego. Sekcya Zachodnia, Kraków 24 sierpnia 1914 roku, rok I, nr 1, s. 4.. У 1915 році був членом ВНК як представник Конгресу Польщі. Був співробітником Управління Делегації медичних і стоматологічних навчальних закладів Тимчасової державної радиWłodzimierz Suleja, Tymczasowa Rada Stanu, Warszawa 1998, s. 222.. У 1921 році став волинським воєводою. У 1921–1922 роках він займав пост міністра внутрішніх справ у першому уряді Антонія Поніковського; потім у 1922—1924 роках був поліським воєводою. Причиною звільнення стала пасивна поведінка під час нападу більшовицької диверсійної банди на потяг, яким він їхавJerzy Paciorkowski, Służba na wygnaniu, Policja 997, nr 1 (58), styczeń 2010, ISSN 1734—1167, s. 14–15..
Учасник масонської ложі у Львові під час поділівLeon Chajn, Polskie Wolnomularstwo 1920—1938, Warszawa 1984, s. 101..
Із 12 серпня 1905 року був одружений із Ядвігою Щук.
Загинув у німецькому концтаборі в Аушвіці.
Ордени та відзнаки Командорський хрест ордена Відродження Польщі (2 травня 1923 р.) Хрест Незалежності (29 грудня 1933 р.) «za pracę w dziele odzyskania niepodległości». Золотий Хрест Заслуги
Примітки
Бібліографія
«Хто був ким у Другій Польській Республіці» за редакцією проф. Джек. М. Майхровський, Варшава 1994, видання І.
Посилання Лист Станіслава Довнаровича до Вацлава Серошевського 1916 року в колекції Національної бібліотеки — цифрова версія на Polona.pl