Еме́ Жак Алекса́ндр Бонпла́н (; серпень 1773 — травень 1858) — французький дослідник і ботанік, який подорожував разом з Александром фон Гумбольдтом Латинською Америкою з 1799 по 1804 рік. Був співавтором наукової праці, яка була результатом їхньої експедиції.
Біографія Народився у Ла-Рошелі, Франція, 22, 28,.Parish register. Paroisse Saint-Barthélémy, La Rochelle. Archives départementales, Charente-Maritime, Archives en ligne. або 29 серпня 1773 р. Ім'я при народженні — Еме́ Жак Александр Гужо́ (Aimé Jacques Alexandre Goujaud). Його батько був лікарем. У 1790 року він приєднався до свого брата Мішеля в Парижі, де вони обидва вивчали медицину. З 1791 року вони відвідували курси в Паризькому ботанічному музеї природної історії. Серед їхніх викладачів були Жан-Батист Ламарк, Антуан Лоран де Жуссьє та Рене Луїш Дефонтен; Далі Еме навчався у Жана-Ніколя Корвісара і, можливо, відвідував заняття П'єра-Жозефа Десо в центральній паризькій лікарні. У цей період Еме також подружився зі своїм однокурсником Ксав'є Біша.
У період Французької революції та воєн за незалежність Бонплан служив хірургом у французькій армії або на флоті.
Подружившись з Александром фон Гумбольдтом він приєднався до нього в п'ятирічній подорожі до Тенерифе та іспанських колоній в Америці. Подорож була до тих територій, які пізніше стали незалежними державами Венесуела, Куба, Колумбія, Еквадор, Перу, Мексика, а також до басейну річки Оріноко та Амазонки. Під час цієї подорожі він зібрав і класифікував близько 6000 рослин, які до того часу були переважно невідомими в Європі. Його звіт про ці висновки був опублікований у вигляді серії томів з 1808 по 1816 рік під назвою «Екваторіальні рослини» ().
Після повернення до Парижа Бонплан почав отримувати пенсію в розмірі 3000 франків на рік в обмін на численні зразки, які він подарував Музею природної історії. Імператриця Жозефіна дуже любила його і поставила його суперінтендантом над садами в Мальмезоні, де вирощувалося багато рослин, з насіння, яке він привіз з Америки. У 1813 році він опублікував свій «Опис рідкісних рослин, що культивуються в Мальмезоні та в Наваррі» (). У цей період він також познайомився з Гей-Люссаком, Араго та іншими видатними вченими і, після зречення Наполеона у Фонтенбло, марно благав його виїхати до Венесуели. Також він був присутній біля смертного ложа Жозефіни.
У 1816 році Бонплан перевіз різні європейські рослини в Буенос-Айрес, де був обраний професором природної історії. Однак незабаром він залишив свій пост, щоб досліджувати внутрішні райони Південної Америки. 1821 року він заснував поселення в Санта-Ані поблизу Парани для вирощування та продажу «йерба мате» (Падуб парагвайський). Поселення було розташовано на території, яка на той час була спірною між Парагваєм та Аргентиною. Хосе Гаспар Родрігес де Франсія, диктатор Парагваю, «боявся, що успіх Бонпланда у вирощуванні падуба завадить його власній спробі монополізувати цей бізнес».George Sarton (1943) «Aimé Bonpland (1773—1858)», Isis 34: 385–99, reprinted in George Sarton on the History of Science (1962), Dorothy Stimson editor, Harvard University Press Тому парагвайці знищили поселення 8 грудня 1821 року, а Бонплана заарештували як шпигуна й утримували в місті Санта-Марії до 1829 року. Під час свого полону він одружився і мав кількох дітей.Schinini, Aurelio (2013) Aimé Bonpland: Un naturalista francés en Corrientes. Йому було надано свободу пересування, він виконував функції лікаря для місцевої бідноти та військового гарнізону.
Бонплан був звільнений у 1829 році і в 1831 році повернувся до Аргентини, де оселився в Коррієнтесі. Там, у віці 58 років він одружився з місцевою жінкою і заробляв на життя фермерством і торгівлею йерба мате. 1838 року він повернувся до Санта-Ани, де культивував апельсинові дерева. За цю роботу він отримав піастровий маєток від уряду провінції Коррієнтес на знак подяки. Невелике містечко навколо маєтку зараз має назву «Бонплан». Інше невелике містечко в провінції Місьйонес на південь від Санта-Ани також називається Бонплан.
Він помер у віці 84 років 4 або 11 травня 1858 року, перед його запланованим поверненням до Парижа. Похований у місті Пасо-де-лос-Лібрес.
Спадщина Його колекцію зразків рослин, збережених у Парижі в Національному музеї природної історії, Франція, курувала Алісія Луртейг.
Біографію Бонпланда написав Адольф Брунель. Беллетризована розповідь про його подорожі з Гумбольдтом зустрічається в романі «Die Vermessung der Welt» Деніеля Кельмана, перекладеному Керол Браун Джейнвей як «Вимірювання світу».
Вулиця Бонплана у престижному районі Буенос-Айреса Палермо-Голлівуд лежить серед вулиць, названих на честь Чарльза Дарвіна, Роберта Фіцроя та Олександра фон Гумбольдта. Вулиця Бонплан є також у місті Баїя-Бланка (Аргентина), в Каракасі (Венесуела), і в Монтевідео (Уругвай).
На його честь також названо багато тварин і рослин, у тому числі кальмар Grimalditeuthis bonplandi та орхідея Ornithocephalus bonplandi.
На його честь названо місячний кратер Бонплан. На його честь названо також Піко Бонплан у венесуельських Андах, хоча він ніколи не відвідував венесуельські Анди. Пік понад у Новій Зеландії також названо його іменем. Гора знаходиться біля верхівки озера Вакатіпу на Південному острові.
Наступні роди та види були названі або описані Еме Бонпланом.IPNI
Роди Abolboda Aegopogon Alchornea Angelonia Ceroxylon Elionurus Eriope Espeletia Eudema Exostema Fulcaldea Guardiola Hypocalyptus Isertia Leucophyllum Limnocharis Machaonia Matisia Menodora Pleopeltis Retiniphyllum Triglochin Vauquelinia
Види +Acacia subulata
Alchornea castaneifolia
Arceuthobium vaginatum
Aristida divaricata
Arrabidaea chica
Astragalus geminiflorus
Banksia marginata
Brachyotum confertum
Bertholletia excelsa
Brugmansia suaveolens
Brunellia ovalifolia
Cavanillesia platanifolia
Centronia mutisii
Cephalanthus salicifolius
Ceroxylon alpinum
Chuquiraga jussieuiClaytonia perfoliata
Coriaria thymifolia
Dorstenia tenuis
Draba violacea
Eucalyptus diversifolia
Eudema nubigena
Eugenia albida
Huperzia crassa
Hydrocleys nymphoides
Iochroma fuchsioides
Ipomoea arborescens
Iresine diffusa
Jacksonia furcellata
Juniperus phoenicea
Eucalyptus diversifolia
Eudema nubigenaEugenia albida
Huperzia crassa
Hydrocleys nymphoides
Iochroma fuchsioides
Ipomoea arborescens
Iresine diffusa
Jacksonia furcellata
Juniperus phoenicea
Lilaea scilloides
Limnobium laevigatum
Limnocharis flava
Ludwigia helminthorrhiza
Ludwigia sedioides
Maurandya antirrhiniflora
Melaleuca pallida
Miconia caelataMiconia guayaquilensis
Miconia lacera
Miconia minutiflora
Miconia theaezans
Mimosa somnians
Monochaetum multiflorum
Passiflora arborea
Pinguicula moranensis
Prosopis laevigata
Prosopis pallida
Prumnopitys montana
Quararibea cordata
Quercus crassifolia
Quercus crassipes
Quercus depressa
Quercus diversifoliaQuercus humboldtii
Quercus mexicana
Quercus obtusata
Quercus xalapensis
Smilax havanensis
Stanhopea grandiflora
Stanhopea jenischiana
Styrax tomentosus
Symphoricarpos microphyllus
Symplocos coccinea
Tagetes zypaquirensis
Theobroma bicolor
Trichilia acuminata
Viola cheiranthifolia
Vitis tiliifolia
Zieria laevigata
Публікації
1805: Essai sur la géographie des plantes. Написано разом з Олександром фон Гумбольдтом. Переклад англійською з 2009 року. 1811: Збірник спостережень з зоології та порівняльної анатомії, написаний Олександром фон Гумбольдтом, Printing JH Stone, Париж. Цифрова версія на сайті Gallica. 1813: Опис рідкісних рослин, вирощених у Мальмезоні та Наваррі Еме Бонпланом. Друк П. Старший Дідо, Париж. Автор Еме Бонплан, присвячений імператриці Жозефіні. Цифрова версія на вебсайті Botanicus та цифрова версія ілюстрацій 1815: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 1, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus. 1816: Монографія Melastomacées, що включає всі рослини цього порядку, включаючи Rhexies, том 1, Париж. 1817: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 2, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus. 1818: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 3, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus. 1820: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 4, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus. 1821: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 5, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus. 1823: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 6, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus. 1823: Монографія Melastomacées, що включає всі рослини цього порядку, включаючи Rhexies, том 2, Париж. 1825: Роди та види Nova plantarum, написані Олександром фон Гумбольдтом і Карлом Сигізмундом Кунтом, том 7, Lutetiae Parisiorum, Париж. Цифрова версія на сайті Botanicus.
Див. також фон Гумбольдт, Олександр (1769—1859)
Примітки
Посилання
Перегляньте біографічну інформацію в Австралійському національному ботанічному саду Перегляньте біографічні відомості та оцифровані назви Айме Бонплан на сайті Botanicus.org