Бернард Ладиш (; 24 липня 1922, Вільно, Польща (нині Вільнюс, Литва — 25 липня 2020, Варшава, Польща) — польський оперний співак (бас) та актор.
Біографія Народився 24 липня 1922 року у Вільно (на той час — Польща; нині — Вільнюс, Литва). Під час німецько-радянської війни 1941 року почав військову службу сержантом Польської Армії Крайової , брав участь в операції «Буря» 1944 року. Коли Вільно було захоплено Червоною Армією, його, серед багатьох інших, призвали на військову службу за умови присяги Радянському Союзу. Тих, хто відмовлявся, відправляли в різні трудові табори ГУТАБу в Сибіру. Ладиш перебував у в'язниці в ГУТАБу з 1944 по 1946 рік. Після звільнення повернувся до Польщі і продовжив навчання у Варшавській консерваторії. Вперше виступив 1946 року в Церемоніальному оркестрі Війська Польського. Дебютував на сцені 1950 року в ролі Греміна в опері Чайковського «Євгеній Онєгін» у «Великого Театру» у Варшаві. Він залишався учасником ансамблю до 1979 року.
У 1956 році він став переможцем конкурсу у Верчеллі, що призвело до його міжнародного визнання. Потім його запросили виступити в театрі Массімо в Палермо. Він з'явився як Раймондо у 1959 році в записі Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» разом із Марією Каллас у головній ролі, єдиною польською співачкою, яка співала з ним. Далі відбулися гастролі по всьому світу, зокрема в Австралії, Америці та Китаї. Його пам'ятають за головні ролі в опері Моцарта «Дон Жуан» і «Борис Годунов» Мусоргського, Філіпа II у опері «Дон Карлос» Верді, Амонасро в «Аїді», Мефістофеля в «Фаусті» Гуно та головною роллю в «Кролі Роджері» Кароля Шимановського. Він також виконував ролі в «Садибі з привидами» і «Галька» Станіслава Монюшка, «Севільський цирульник» Россіні, «Сицилійська вечірня» Верді, «Сила долі», «Ріголетто», «Князь Ігор» Бородіна, «Іоланта» Чайковського. У мюзиклі він з'явився в ролі Тев'є в «Скрипалі на даху».
Ладиш виступав на світових прем'єрах творів Кшиштофа Пендерецького. Він виступав у ролі Патрика Барре в опері Дияволи з Лудена німецькою мовою в Гамбурзькій державній опері 20 червня 1969 року. Він співав соло басом у «Страстях Святого Луки» на Зальцбурзькому фестивалі 1970 року. Він записав обидві твори, оперу разом із Тетяною Троянос.
У кіно він зіграв головну роль у п'єсі Доменіко Чімарози Il maestro di cappella. Як актор, він зіграв у одинадцяти фільмах між 1965 і 1999 роками, включаючи Землю обітовану (1975), Шарлатана (1981) та З вогнем і мечем (1999).
У 2000 році нагороджений Командорським хрестом із зіркою ордена «Відродження Полонії». У травні 2008 року отримав звання почесного доктора Університету музики імені Шопена.
Ладиш помер у Варшаві 25 липня 2020 року, через день після свого 98-го дня народження .
Партії «Дияволи з Лудена» Кшиштофа Пендерецького — Батько Барре, вікарій «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті — Раймонд Бідебенд «Борис Годунов» Мусоргського — Борис Годунов Євгеній Онєгін Петра Чайковського — Гремін Дон Карлос Верді — Філіп II, король Іспанії Аїда Верді — Фараон Севільський цирульник Россіні — Базіліо Дон Жуан Моцарта — Дон Жуан «Фауст» Шарля Гуно — Мефістофель
Фільмографія — Білі штори / Les rideaux blancs (епізод «Matura») — Лялька / Lalka — Suzin — Дияволи з Лудена / Die Teufel von Loudun — отець Барре, вікарій (фільм-опера, телебачення) — Земля обітована / Ziemia obiecana — російський купець — Знахар / Znachor — мірошник Прокоп — Долина Ісси / Dolina Issy — бранець — Карате по-польски / Karate po polsku — наставник — / Pierścień i róża — King Walorozo — Вогнем і мечем / Ogniem i mieczem — дід Лірник
Нагороди 1956 — 1-а премія Міжнародного конкурсу імені Віотті у Верчеллі (Італія) 2016 — «Золотий Фрідерик» (з Михайлом Урбаняком та Корою) орден «Прапор Праці» медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» Хрест Заслуги
Примітки
Література Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 292. — ISBN 5-85270-033-9.
Посилання Бернард Ладиш на Allmusic Бернард Ладиш на Allmusic Бернард Ладиш на Allmusic Бернард Ладиш на сайті КіноПошук