Олександр Йосипович Биховець герба «Могила» (? — 1863, Могильовці) — дворянин, представник шляхетського роду , історик-любитель XIX ст.
Біографія Володів маєтком Могильовці у Волковиському повіті Гродненської губернії. У його бібліотеці у 1820-х роках вчитель Іполіт Клімашевський виявив рукопис і у 1830 надрукував невеликий уривок історичного документа. У 1834 Олександр Биховець передав рукопис відомому історику Литви Теодору Нарбуту, який широко використовував джерело у своїй праці «Давня історія литовського народу», а в 1846 надрукував під назвою «Хроніка Биховця». Після публікації рукопис зник: документ був зазначений у описі бібліотеки Нарбута у 1851, а його відсутність у архіві виявлена у 1864 після смерті дослідника. Відсутність першоджерела і та обставина, що Нарбут іноді робив посилання на неіснуючі джерела, дало підґрунтя для підозри, що документ є фальшивкою і його автором є сам Нарбут. Втім, наявність публікації Клімашевського та свідчення Олександра Бихівця спростовують версію підробки і нині фахівці не мають сумнівів щодо її автентичності.
Чимало нарікань у дослідників викликає назва документу на честь Олександра Биховця, який просто був її останнім власником і майже ніяк не був причетний до її дослідження чи оприлюднення.
Сім'я У шлюбі з Доміцелою з Бучинських мав дітей:
Казимир, генерал-майор російської армії. Помер бездітним. Станіслав Юзеф Даніель (1829–1883), генерал-майор російської армії. Помер бездітним. Панахида за загиблим генералом відбулася в червні 1883 року в каплиці в маєтку Могильовці з особистого дозволу гродненського губернатора Миколи Цеймерна. Похований поблизу села Борисики Пружанського районуВандалы разграбили могилу сына хранителя «Хроники Быховца». 21 Мая 2010 г.. Юлія (1825—1858), у шлюбі з Євстафієм Дяконським (1820—1894) мала сина Казимира (? — 1913). Померла дуже молодою і похована на католицькому цвинтарі в Сопоцькині (Гродненський район) .
Примітки
Джерела (автор статті Русина О. В.) Полное собрание русских летописей. Т.32.
(латинська транскрипція)