Григорій Романович Ши́рма ( 20 січня 1892, Шакуни — 23 березня 1978, Мінськ) — білоруський радянський хоровий диригент, фольклорист і музично-громадський діяч.

Біографія Народився року в селі Шакунах (нині Пружанський район Берестейської області, Білорусь). За національністю білорусГерої країни. . У 1918 році закінчив Седлецький учительський інститут.

З 1926 року викладав у білоруській гімназії, керував професійними і самодіяльними хорами у Вільнюсі, упродовж 1928—1937 років був секретарем прогресивної культурно-просвітницької західнобілоруської організації «Товариства білоруського шкільництва». Двічі був заарештований польською владою.

Після возз'єднання Західної Білорусії з БРСР, у 1940 році організував та до 1970 року очолював Державну академічну хорову капелу БРСР (спочатку — Білоруський ансамбль пісні та танцю, з 1950 року — Державний хор БРСР, з 1978 року — імені Ширми). Член КПРС з 1959 року. З 1966 року очолював правління Спілки композиторів Білоруської РСР. Обирався депутатом Верховної Ради Білоруської РСР 4—9-го скликань.

Жив у місті Мінську. Помер 23 березня 1978 року. Похований на Східному (Московському) цвинтарі у Мінську.

Творчість З 1910 року розпочав збирати та вивчати білоруські народні пісні. Записав понад 2000 наспівів, що представляють типові жанри та мелодичний стиль білоруської народної музики. Основна частина його записів опублікована в складених ним збірках: «Білоруські народні пісні» (1929); «Наша пісня» (1938); «Двісті білоруських народних пісень» (1958); «Білоруські народні пісні» (томи 1—4, 1959—1976). Залучав білоруських, а також російських, українських, литовських композиторів до створення художніх обробок білоруських народних пісень.

Протягом 1971—1973 років підготував публікацію 2-х томів хорових обробок із репертуару Державної академічної хорової капели БРСР. Виступав як музичний публіцист. Автор книги «Пісня — душа народу», Мінськ, 1976 .

Відзнаки Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 2 лютого 1977 року; за великі заслуги у розвитку радянського музичного мистецтва; медаль «Серп і Молот» № 18 735); Нагороджений двома орденами Леніна (27 жовтня 1967, 2 лютого 1977; № 426 919), орденами Жовтневої Революції (2 липня 1971), Трудового Червоного Прапора (10 лютого 1962), «Знак Пошани» (1940), медалями; Лауреат Державної премії Білоруської РСР (1966, 1974); почесні звання СРСР Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР з 1946 року; Народний артист Білоруської РСР з 1949 року; Народний артист СРСР з 25 лютого 1955 року.

Вшанування пам'яті

Ім'я Григорія Ширми носять заснована ним Державна академічна хорова капела Білоруської РСР, Пружанська дитяча школа мистецтв, Берестецський державний музичний коледж, Мінська дитяча музична школа мистецтв № 8, мала зала Білоруської державної філармонії; Його іменем названі вулиці у Пружанах, Мінську і Речиці; У Пружанах відкрито музей Григорія Ширми, у середній школі № 150 Мінська з хоровою спеціалізацією йому присвячено експозицію; Меморіальні дошки встановлені на будинках, де він жив, у Вільно, Гродно, Мінську (будинок № 19 по вулиці Радянській); У 1991 році видано художній маркований конверт, присвячений диригенту; Йому присвятив вірш Ніл Гілевич — «Серце дядька Григорія».

Примітки

Література