Молодільні яблука — мальований мультфільм 1974 року, який створив режисер Іван Аксенчук за мотивами російської народної казки.

Сюжет Старий селянин посилає трьох своїх синів знайти йому молодильне яблуко з умовою, що той, хто виконає доручення, успадкує будинок та землю-матінку. Три брати добираються до роздоріжжя трьох доріг і знаходять камінь з написом: «Хто поїде від цього каменя прямо, буде голодний і холодний. Хто праворуч поїде, живий і здоровий, а коня втратить. А хто ліворуч поїде, честь та славу знайде, а сам убитий буде». Старші брати, не дорожачи конями, їдуть праворуч і потрапляють у шинок, де п'ють і грають весь відведений на пошуки час.

Молодший син Іван вирішує, що «за батька і голову скласти не страшно», і вирушає ліворуч. Він зустрічає Сірого Вовка, який стає його другом та помічником. Іван добирається на Вовку до палацу Царя-войовника, хазяїна саду з молодильними яблуками. Той вимагає в обмін на яблуко Золотогривого коня, що зберігається у Кащея Безсмертного. Кащій погоджується віддати коня за красуню Синьоочку. Вовк допомагає добути Синьоочку, обводить навколо пальця і Кащея, і злого царя.

Іван повертається в рідні краї на чудовому коні, з нареченою і з яблуком для батюшки, але його підстерігають брати, що програлися до нитки, забивають палицями і крадуть яблуко, поспішаючи відзначитися перед батьком. Синьоочка своїм щирим поцілунком повертає нареченого до життя. Іван приїжджає додому та виводить ошуканців на чисту воду. Йому, як найчеснішому, і дістається батьківська земля.

Творці Автор сценарію: Альберт Сажин Режисер: Іван Аксенчук Художники-постановники: Станіслав Соколов, Валентин Лалаянц Композитор: Юрій Саульський Оператор: Борис Котов Звукооператор: Георгій Мартинюк Художники-мультиплікатори: Віктор Шевков, Лев Рябінін, Юрій Кузюрін, Лалаянц, Валентин Георгійович Валентин Лалаянц, Букін, Олексій Петрович Олексій Букін, Микола Федоров, Анатолій Абаренов, Людмила Крилова, Леонід Каюков,Олександр Давидов Помічник режисера: Зоя Плеханова Асистент художника: Олена Пророкова Монтажер: Маргарита Міхєєва Редактор: Петро Фролов Директор картини: Федір Іванов

Ролі озвучували Гаррі Бардін — Іван Борис Андрєєв — Батько Анатолій Папанов — Вовк / старший та середній брати Олексій Грибов — Воїн (у титрах не вказано) Георгій Мілляр — Кощій Безсмертний Юлія Бугаєва — Синьоочка. Ельвіра Бруновська — чарівний птах

Видання на відео

На початку 1990-х років в СРСР і Росії мультфільм випущений на VHS кінооб'єднанням «Великий план» у збірниках мультфільмів «Летючий корабель», «У деякому царстві…» і «Червона квіточка». У 2002 році перевипущений на VHS студією «Союз відео» у збірнику мультфільмів «Російські казки». У тому ж році мультфільм випускався на DVD тим самим виданням в однойменному збірнику. Відреставрована версія мультфільму випущена на DVD виданням «Великий план» у збірнику мультфільмів «Російські народні казки» Випуск 1.

Про мультфільм

Аксенчук ніколи не уникав новаторських рішень. На «Молодильних яблуках» схвалював спроби С. М. Соколова та В. Г. Лалаянця підійти до фольклорного матеріалу по-новому, уникнути «диснеївського» або «білібінського» стилю.

Особливо багато експериментів було здійснено на «Молодильних яблуках». Художник-постановник С. М. Соколов та оператор Б. С. Котов запропонували безліч цікавих прийомів — світлових, операторських. Для худради були проведені пробні зйомки. Один характерний приклад — мерехтіння птаха Сиріна. Фігура птаха, намальована білим контуром на целулоїді, була розфарбована із збереженням прозорості матеріалу — так, щоб целулоїдний лист перетворився на подобу вітража. Знизу до целулоїду приклеювали вирізаний силует компонування зім'яту фольгу. Коли все це потрапляло під софіти мультстанка, фольга відбивала світло крізь целулоїд, і Сирін спалахував безліччю кольорових іскор. Цей ефект досягався без застосування традиційних операторських прийомів: опіків, оптичних друків та іншого.

Примітки

Посилання

«Молодильні яблука» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно» Казка: Молодильні яблука «Молодильні яблука» на Мультик. ру