Хана Земер (; 2 жовтня 1924 — 6 березня 2003) — ізраїльська журналістка, редакторка та публіцистка. Головна редакторка газети «Давар» з 1970 до 1990, перша жінка на цій посаді у великій ізраїльській щоденній газеті. Ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов під час Другої світової війни.

Біографія Хана Габерфельд (); пізніше Зомер, тоді Земер) народилася 2 жовтня 1924 року в Братиславі. Її батьком був рабин Шломо Габерфельд (), а її дід, рабин Якоб Габерфельд, був рабином Тура-Лука (тепер частина міста Миява) . Сім'я дотримувалася ультраортодоксальних поглядів.

Під час Другої світової війни була ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов. Більшість її родини було вбито під час Голокосту.

Хана іммігрувала до Ізраїлю в 1950 році. Одружилася, але шлюб тривав недовго. Змінила своє шлюбне прізвище з «Зомер» на «Земер». Викладала в ортодоксальній шкільній системі «Беїс-Яаков» (; також «Бейт-Яаков») в окрузі Азор, на південний схід від Тель-Авіва.

Кар'єра 1950 року Хана Земер почала працювати нічною редакторкою німецькомовної ізраїльської газети «Єдіот-га-Йом». 1951 року найнята кореспонденткою щоденної газети «Омер» для нових іммігрантів, яка виходила як додаток до газети «Давар». Пізніше Земер стала дописувати до самої газети «Давар», стала там кореспонденткою з політичних питань.

1961 року Земер стала членкинею редакційної ради газети «Давар». Згодом також стала радіо- і телеведучою. 1966 року вона посіла посаду заступниці головного редактора Єгуди Ґотгальфа (), а в 1970 році сама стала головною редакторкою видання, що на той час було найвищою посадою, яку займала жінка в ізраїльських ЗМІ. Земер лишалася на цій посаді протягом 20 років. Пішла у відставку в 1990 році .

Хана Земер також писала статті для «Encyclopaedia Judaica», входила до складу ради Міжнародного інституту журналістики.

Нагороди та визнання Серед нагород Хани Земер: премія імені Теодора Герцля (1970); премія імені Нахума Соколова 1972 року (присуджена Тель-Авівським університетом); титул «Ізраїльська жінка року» (1975); премія імені Макса Нордау (1978); премія імені Теда Лурі (1978); премія організації «Бней Бріт» імені Вольфа Мацдорфа у галузі журналістики (1993); премія жіночої організації «Гадасса» для видатних жінок .

2008 року в Тель-Авіві з'явилася вулиця на її честь.

Опубліковані роботи «Пів чаю, пів кави» () (1969) «Бог вже не живе там більше» () (1995)

Виноски