Мойсе́й (, Моше́; — Муса́) — біблійний персонаж з Пятикнижжя у Старому Завіті Біблії; вождь, політичний та релігійний лідер і законодавець єврейського народу, пророк. Церковна традиція вважає його першим священним автором Святого Письма. Для юдеїв, християн і мусульман та вірних інших авраамічних релігій Мойсей є одним із найбільших пророків. Вважається основоположником юдаїзму.
У Книзі Виходу розповідається, що Мойсей вивів євреїв з єгипетського полону в Землю Обітовану, водив 40 років по пустелі, отримав від Бога Десять заповідей на горі Синай і помер, не ступивши на Святу землю.
Існування Мойсея, а також достовірність його життєпису в Біблії є предметом суперечок серед біблеїстів та істориків, однак дослідники зберігають ймовірність, що Мойсей або особа як прототип Мойсея міг існувати в XIII ст. до н. е. та взяти на себе місію, що описана у Книзі Вихід. Біблеїсти зазвичай датують його життя XVI—XII століттями до н. е., переважно пов'язуючи з фараонами Нового царства. Більшість[джерело? незалежних дослідників Біблії вважають, що Мойсея ніколи не було — інших джерел, в яких про нього мовилося б, немаєWilliam G. Dever 'What Remains of the House That Albright Built?,' in George Ernest Wright, Frank Moore Cross, Edward Fay Campbell, Floyd Vivian Filson (eds.) The Biblical Archaeologist, American Schools of Oriental Research, Scholars Press, Vol. 56, No 1, 2 March 1993 pp.25-35, p.33: 'the overwhelming scholarly consensus today is that Moses is a mythical figure.'.
Талмудичний юдаїзм вважає, що Мойсей жив у 1391—1271 роках до н. е., святий Єронім наводить як дату народження 1592 рік до Різдва ХристовогоJerome's Chronicon (4th century) gives 1592 for the birth of Moses.
День пам'яті пророка Мойсея вшановується Православною церквою, Католицькою церквою та низкою протестантських церков — 4 вересня. У візантійській традиції Мойсей вшановується як «Святий пророк і Боговидець на горі Нево». Православна церква також вшановує його пам'ять у Неділю Праотців, за дві неділі перед Різдвом Христовим. Пам'ять Мойсея також вшановується 20 липня з Аароном, Іллею та Єлисеєм та 14 квітня з усіма святими синайськими монахами. Вірменська церква вшановує його як одного зі Святих Праотців у своєму календарі святих 30 липня.
Історія Мойсея Згідно Біблії, Мойсей народився у сім'ї єврея з коліна ЛевіяТобто був із роду Левіїв, Левій — син Якова, мав брата Аарона (у мусульман Гаруна або Гаруна Абуль-Фараджа) та сестру Міріам (у мусульман — Маріам).
Коли народився Мойсей, його мати три місяці переховувала його народження через наказ фараона вбивати єврейських немовлят-хлопчиків, а потім поклала дитину в кошик і залишила на березі річки. Дитину знайшла дочка фараона і вирішила взяти її собі, а рідна мати вигодувала його. Коли Мойсей виріс, він зрозумів, що євреям в Єгипті живеться дуже тяжко: вони важко працюють і зазнають знущань. Одного дня, коли Мойсей досяг повноліття, він убив єгиптянина, який бив єврея. Щоб уникнути смертної кари фараона, Мойсей втік до Мідіяну (пустельної країни на південь від Юдеї), де одружився з Ціппорою та мав з нею двох синів — Ґершома і Еліезера ().
Вихід з Єгипту
Одного разу Мойсею явився Господь у вигляді куща, що горів вогнем, і сказав, звертаючись до нього, що розуміє страждання свого народу і вирішив звільнити його і вивести в іншу землю, тому Мойсей мав піти до фараона, всім розповісти про своє видіння і передати волю Бога. Проте фараон не погодився відпустити ізраїльський народ з Єгипту, а життя євреїв ще погіршилося. І тоді Бог послав десять кар на Єгипет: вода перетворилася на кров, трапилося нашестя жаб та мух, епідемія виразки, град, сарана та густа темрява, смерть всіх єгипетських первістків та всього первородного від тварин. Лише після цього фараон відпустив євреїв і після 430 років життя в Єгипті вони залишили його. Ця подія — вихід євреїв з Єгипту — велике свято для юдеїв. Цього дня вони святкують Песах. У Старому Завіті детально описані правила святкування Песаху.
Перехід через Червоне море Мойсей повів своїх людей на схід у довгу подорож до Ханаану. Похід проходив повільно і тричі зупинявся на відпочинок ще перед кордоном Єгипту. Тим часом фараон передумав і послав їм навздогін велике військо. Опинившись між полками фараона й морем, ізраїльтяни занепали духом, але Книга Вихід розповідає про те, що Бог розділив води так, що вони змогли безпечно перейти через море по суші. Коли єгипетське військо спробувало піти за ними, Бог знову зімкнув води, і єгиптяни втопилися.
Народ Мойсея пішов далі до Мари й ішов три дні пустелею Шур, не знаходячи води. Але врешті вони добралися до Еліму, де їх зустріли 12 джерел та 70 пальм. З Еліму вони пішли далі й через 45 днів добралися до пустелі Сін, і ще далі до долини Рефідім, чим завершився перехід через Червоне море.
Гора Синай та Десять заповідей Біблія розповідає, що після переходу через Червоне море, коли Мойсей привів ізраїльтян у пустелю, Бог призвав його на гору Синай, на те саме місце, де Мойсей розмовляв із охопленим полум'ям кущем, а також добув воду зі скелі ударом палиці. Мойсей жив на горі 40 днів та 40 ночей, і за цей проміжок часу він отримав безпосередньо від Бога Десять заповідей. Потім Мойсей спустився з гори з наміром передати заповіді своєму народу, але в долині він побачив, що його люди всупереч велінню Бога спорудили собі Золотого тельця. Сильно розгнівавшись, Мойсей кинув таблиці з заповідями на землю й розбив їх, а потім наказав своєму власному племені, левітам, пройтися по табору й убити всіх, хто продовжував поклонятися ідолу, включно із родичами й друзями. Левіти убили 3000 людей. Потім Бог звелів Мойсею написати дві інші таблиці замість тих, що він розбив, тож Мойсей знову піднявся на гору, знову жив там 40 днів та ночей, і, повернувшись, нарешті передав заповіді своїм людям. За це євреї називають Мойсея «Законодавцем».
Блукання в пустелі Коли народ прийшов у Мару, вода там була гіркою, і люди стали нарікати на Мойсея, але він кинув у воду дерево, й вона стала смачною. Провіант, винесений із Єгипту підійшов до кінця, й знову люди нарікали на Мойсея та Арона, говорили, що краще б їм було померти в Єгипті, але Бог створив манну небесну, яка випадала щоранку. Коли народ отаборився у Рефідимі, там не було води, й знову люди скаржилися. Тоді Мойсей ударив палицею в скелю, і звідти побігла вода.
Коли на народ напали амалекітяни, Мойсей звелів Ісусу Навину очолити людей, а сам став на пагорбі з божою палицею в руках. Поки Мойсей тримав палицю над головою, євреї перемагали, але, коли він опускав руки, амалекітяни починали брати верх. Оскільки Мойсей втомлювався, Арон і Хур посадили його на камінь і підтримували кожен одну руку, й ізраїльтяни перемогли.
Коли народ прийшов у пустелю Паран, Мойсей послав у Ханаан дванадцять розвідників. Вони повернулися через сорок днів, принесли виноград та інші докази родючості. Хоча всі вони розповідали про те, яка багата та земля, тільки двоє з них, Ісус Навин та Калеб висловили бажання завоювати її. За це їх ледь не побили камінням. Люди стали нарікати, плакати й проситися назад у Єгипет. Мойсей відмовився від думки знищити ізраїльтян повністю й стати батьком великої нації тільки зі своїх нащадків. Замість цього він сказав народу, що вони блукатимуть у пустелі сорок років, поки всі, кому на ту мить було понад двадцять, і хто відмовився увійти в обіцяну землю, помруть, і тільки їхні діти зможуть увійти в Ханаан і заволодіти цим краєм. Наступного ранку ізраїльтяни заголосили, що вони згрішили й хочуть увійти в Ханаан. Мойсей заборонив їм це робити, але ізраїльтяни не послухалися. Вони увійшли в долину, звідки їх витіснили амаликитяни та інші ханаанці.
Спаситель як Мойсей Нового Завіту У християнському й зокрема православному богослов'ї в деяких випадках заведено трактувати Ісуса Христа як Мойсея Нового Завіту і порівнювати зі старозавітним Мойсеєм. Стверджується, що так само як старожитній Мойсей звільнив старожитніх євреїв, свій народ від неволі єгипетської, так само Ісус Христос спас все людство з полону гріха. Саме на цьому заснована ідея святкування християнського Великодня (Пасхи) відповідника Пасхи старозавітної (єврейської).
Ім'я
Завдяки тому, що авраамічні релігії (юдаїзм, християнство й іслам) поширились у всьому світі й мали значний вплив на розвиток людства, історії зі Святого Письма стали складовою частиною культури багатьох народів світу. При цьому ім'я Мойсей отримало різне звучання і написання у вустах різних народів.
Мойсей в авраамічних релігіях
В ісламі
У мусульманській традиції ім'я Мойсей звучить як Муса (). Він — один з найвидатніших пророків і посланців, співрозмовник Аллаха, якому був посланий Таурат (Тора). У Корані Муса (Мойсей) згадується 136 разів. У сурі 28-й Корану розповідається про народження та порятунок Муси з вод Нілу.
Більшість ключових подій з життя Мойсея, про які розповідається в Біблії, містяться в різних розділах (сура) Корану, а також є розповідь про зустріч з коранічним персонажем Хідром, якої немає в Біблії.
У розповіді про Мойсея, наведеній у Корані, Бог наказав Йохеведі покласти Мойсея в ковчег і кинути його у води Нілу, повністю віддаючи його Божому захисту. Не дочка фараона, а його дружина Асія знайшла Мойсея, що плавав по водах Нілу. Вона переконала фараона залишити його як свого сина, оскільки у них не було дітей.
У Корані підкреслюється місія Мойсея запросити фараона прийняти божественне послання Бога, а також дати спасіння ізраїльтянам. Згідно з Кораном, Мойсей закликає ізраїльтян увійти до Ханаану, але вони не бажають воювати з хананеями, побоюючись неминучої поразки. Мойсей у відповідь молить Аллаха, щоб він і його брат Аарон були відокремлені від бунтівних ізраїльтян, після чого ізраїльтяни були змушені блукати в пустелі протягом 40 років.
Один із хадисів, або традиційних оповідей про життя Мухаммеда, описує зустріч у раю між Мойсеєм і Мухаммедом, в результаті якої мусульмани почали дотримуватися п'яти щоденних молитов. Х'юстон Сміт каже, що це було «однією з ключових подій у житті Мухаммеда».
Згідно з деякими ісламськими традиціями, Мойсей похований у , поблизу Єрихону.
Бахаїстська віра Мойсей є одним із найважливіших посланців Бога у вірі Бахаї, його називають Проявом Бога. Епітет Мойсея в писаннях бахаї — «Той, хто розмовляв з Богом».
Згідно з віруваннями Бахаї, Бахаулла, засновник цієї віри, є тим, хто говорив з Мойсеєм з палаючого куща.
Абдул-Баха підкреслив той факт, що Мойсей, як і Авраам, не мав жодних рис великої історичної особистості, але завдяки Божій допомозі він зміг досягти багатьох великих речей. Його описують як людину, яка «довго була пастухом у пустелі», мала заїкання і була «дуже ненависна і зневажена» фараоном та стародавніми єгиптянами свого часу. Кажуть, що він виріс у гнітючій родині та був відомий у Єгипті як людина, яка скоїла вбивство, хоча й зробив це, щоб запобігти акту жорстокості.
Проте, як і Авраам, завдяки допомозі Бога він досяг великих успіхів і здобув славу навіть за межами Леванту. Головним серед цих досягнень було визволення свого народу, євреїв, з рабства в Єгипті та приведення «їх до Святої Землі». Він вважається тим, хто надав Ізраїлю «релігійний і цивільний закон», який дав їм «честь серед усіх народів» і поширив їхню славу в різних частинах світу.
Крім того, вважається, що завдяки закону Мойсей привів євреїв «до найвищого рівня цивілізації, можливого на той час». Абдул-Баха стверджує, що давньогрецькі філософи вважали «видатних людей Ізраїлю зразками досконалості». Головним серед цих філософів, за його словами, був Сократ, який «відвідав Сирію і перейняв від дітей Ізраїлю вчення про Єдність Бога і безсмертя душі».
Мойсей також розглядається як той, хто проклав шлях для Бахаулли та його остаточного одкровення, а також як учитель істини, чиї вчення відповідали звичаям його часу.
Друзька віра Мойсей вважається важливим пророком Бога в друзькій вірі, входячи до числа семи пророків, що з'явилися в різні періоди історії.
Образ Мойсея в історії українського народу