Едуард Миколайович Стоянов ( 29 червня 1972, с. Зоря, Саратський район, Одеська область, УРСР) — радянський та український футболіст, універсал. Більшу частину кар'єри провів в одеських клубах.
Кар'єра гравця Народився в селі Зоря Саратського району Одеської області. Коли Едуарду виповнився 1 рік його батька перевели по роботі до Красного Луча, з ним виїхала й вся родинаЭдуард Стоянов: "15 лет назад я едва не умер на футбольном поле — сердце подвело" . Футболом почав займатися в одній з місцевих секцій. У 1986 році вступив до Луганського спортінтернату, де займався під керівництвом Владислава Глухарьова. У 1990 році, ще під час навчання у випускному класі спортінтернату, на запрошення Віктора Носова потрапив до команди майстрів «Зоря» (Луганськ). Команда виступала в Другій лізі чемпіонату СРСР, де Стоянов зіграв 13 матчів, а також виходив на поле в 1-му поєдинку кубку СРСР. У 1991 році зіграв 7 матчів у Другій нижчій лізі за сєвєродонецький «Хімік».
На початку липня 1991 року для проходження військової служби перейшов до одеського СКА, яке виступало в Другій лізі СРСР. В останньому розіграші третього за силою чемпіонату СРСР встиг зіграти 9 матчів. Після розпаду Радянського Союзу залишився в складі «армійців», але команда змінила назву на СК «Одеса». У складі одеситів у кубку України дебютував 16 лютого 1992 року в переможному (5:4, серія післяматчевих пенальті) поєдинку 1/32 фіналу проти миколаївського «Евіса». Едуард вийшов на поле на 112-й хвилині, замінивши Володимира МусолітінаСКА Одесса - «ЭВИС» Николаев - 1:1 . У Вищій лізі України дебютував 7 березня 1992 року в програному (0:1) домашньому поєдинку 1-го туру підгрупи 2 проти охтирського «Нафтовика». Стоянов вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матчСКА Одесса - «Нефтяник» Ахтырка - 0:1 . У першому розіграші незалежного чемпіонату України зіграв 18 матчів, ще 2 поєдинки провів у першому розіграші кубку України. В наступному сезоні 1992/93 років грав за СК «Одесу» виключно в національному кубку (3 поєдинки). Влітку 1992 року перейшов до столичного ЦСК ВСУ. У футболці київського клубу дебютував 20 серпня 1992 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 2-го туру Другої ліги України проти армянського «Титану». Едуард вийшов на поле в стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Олександр МарекСКА - «Титан» Армянск - 2:1 . Першим голом у професіональній кар'єрі відзначився 3 квітня 1993 року на 16-й хвилині програного (3:4) домашнього поєдинку 19-го туру Другої ліги проти севастопольської «Чайки». Стоянов вийшов на поле в стартовому складі, але вже на 34-й хвилині його замінив Олексій УльяненкоВС «Орияна» - «Чайка» - 3:4 . У складі київських «армійців» зіграв 7 матчів та відзначився 1 голом. Також у сезоні 1992/93 років зіграв 4 матчі (2 голи) за миронівську «Ниву-Борисфен» у Перехідній лізі України.
На початку липня 1993 року на запрошення Віктора Колотова перейшов у «Бориспіль». На той час у команді виступали колишні динамівці Ерванд Сукіасян, Вальдемарас Мартінкенас, Ігор Панкратьєв, Михайло Джишкаріані, а також молоді динамівці Олександр Шовковський, Андрій Гусін та Сергій Федоров. У футболці бориспільського клубу дебютував 1 серпня 1993 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1/64 фіналу кубку України проти житомирського «Хіміка». Едуард вийшов на поле в стартовому складі, а на 85-й хвилині його замінив Михайло Безручко«Борисфен» Борисполь - «Химик» Житомир - 1:0 . У Другій лізі України дебютував за «Бориспіль» 2 вересня 1993 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 3-го туру проти маріупольського «Азовця». Едуард вийшов на поле в стартовому складі, але вже на 17-й хвилині його замінив Дмитро Семчук«Борисфен» Борисполь - «Азовец» Мариуполь - 3:1 . На полі з'являвся нерегулярно, до того ж отримав травму зв'язок. Знаходився поза грою півтора сезони. Лікування та реабілітацію проходив в Одесі. Спочатку тренувався зі СК «Одеса», а згодом і грав за команду в Першій лізі України (14 матчів, 5 голів). Потім повернувся в «Борисфен», але Михайло Фоменко не знайшов для універсала місця в своїй команді.
Повернувся в Одесу, де один сезон відіграв в аматорському одеському колективі «Лотто-GCM». Наступного сезону вже під назвою СКА-Лотто (Одеса) команда заявилася для участі в Другій лізі України. У першій частині сезону 1997/98 років відзначився 11-ма голами в 14-ти матчах третього дивізіону чемпіонату України. Під час зимової перерви в чемпіонаті начальник команди «Чорноморець» (Одеса) Володимир Плоскіна запросив Едуарда до складу «моряків». У футболці «Чорноморця» дебютував 22 березня 1998 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 17-го туру Вищої ліги України проти франківського «Прикарпаття». Стоянов вийшов на поле на 57-й хвилині, замінивши Віктора Мглинця«Черноморец» Одесса - «Прикарпатье» Ивано-Франковск - 0:0 . До кінця сезону зіграв лише в 2-ох матчах одеситів у Вищій лізі. Сезон 1998/99 років розпочав в СК «Одеса», зіграв за «спортклубівців» в одному матчі Другої ліги, після чого повернувся до «Чорноморця». Проте й у складі першої команди «моряків» майже не грав (7 матчів, 1 гол). У першій частині сезону 1999/2000 років виступав за «Чорноморець-2», у складі якого провів 10 поєдинків у Першій лізі України.
У липні 2000 року на запрошення Олега Блохіна перебрався до «Іонікоса». У футболці нового клубу дебютував 1 жовтня 2000 року в нічийному (3:3) виїзному поєдинку 3-го туру Альфа Етніки проти «Олімпіакоса». Стоянов вийшов на поле в стартовому складі, а на 51-й хвилині його замінив Даріо МучотрігоOlympiacos Piraeus 3 : 3 Ionikos Nikeas. Transfermarkt . В еліті грецького футболу зіграв 6 матчів. 3 січня 2001 року під час матчу національного чемпіонату з «Панатінаїкосом» гравцеві стало злеPanathinaikos Athens 4 : 1 Ionikos Nikeas. Transfermarkt , гравець потрапив де реанімації, де місцеві лікарі повідомили йому, що в нього стався серцевий напад та порадили завершити кар'єру гравця. В лікарні представник «Іонікоса» маніпулятивним шляхом отримав від Едуарда підпис під документом, за яким він до клубу не має жодних претензій та добровільно відмовляється від будь-яких фінансових претензій щодо клубу.
Особисте життя Після завершення кар'єри гравця зробив невдалу спробу зайнятися бізнесом. Розлучився з дружиною. Навчався в медичному коледжі на фізіотерапевта. У грудні 2010 року одружився з Іриною, гречанкою зі Ставрополя. У пари народилася донька Костянтина.
Спочатку працював особистим фізіотерапевтом Олексія Учителя. Згодом знявся в епізодичній ролі козака в його фільмі «Матильда». По завершення зйомок переїхав до Москви. Встиг попрацювати дитячим футбольним тренером у Сен-тропе.
Примітки
Посилання Статистика виступів гравця на офіційному сайті УАФ
Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті «Український футбол» Профіль гравця на сайті «Одеський футбол» Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті playersfootball.ru