Олександр Олексійович Абражанов (, м. Ржев, нині Тверська область, РФ — , Дніпропетровськ, тепер Дніпро, Україна)) — російський і український лікар, доктор медицини, професор.
Життєпис Народився 1867 року в Ржеві Тверської губернії.
Закінчив медичний факультет Варшавського університету (1891). Протягом трьох років працював у хірургічному відділенні Маріїнської лікарні у Санкт-Петербурзі.
У червні 1893 року заарештований за революційну пропаганду серед робітників і висланий із Санкт-Петербурга під нагляд поліції в Уфимську губернію. Працював заводським лікарем на Юрюзанському залізовиробничому заводі (Урал), де проводив хірургічні операції. Після завершення строку нагляду у 1899 році завідував хірургічним відділенням земської лікарні у Златоусті, де проводив науково-експериментальні роботи з пересаджування і пломбування кісток.
У 1900 році у Військово-медичній академії (Санкт-Петербург) захистив докторську дисертацію «Пересадка та пломбування кісток».
У 1901 році працював у Київській хірургічній клініці професора Ф. Борнгаупта та в хірургічному відділенні М. Волковича. У 1902 році отримав звання приват-доцента Київського університету. У 1905—1913 роках — завідувач хірургічного відділення губернської земської лікарні у Полтаві. У 1913—1922 роках — завідувач хірургічного відділення лікарні Червоного Хреста. Від 1913 року за сумісництвом — приват-доцент медичного факультету Харківського університету.
У 1922—1930 роках — професор, завідувач кафедри факультетської хірургії Катеринославського (від 1926 — Дніпропетровського) медичного інституту, декан, завідувач хірургічної клініки і кафедри ортопедії. Стажувався у Відні та Берліні.
Був головою наукових медичних товариств у Уфа, Полтава та Катеринославі, редактором медичного журналу в Катеринославі.
Був членом ВКП(б) / КПРС.
Помер 17 травня 1931 року у Дніпропетровську від зупинки серця під час проведення операції .
Наукова діяльність Досліджував відновну хірургію, лікування захворювань органів грудної і черевної порожнин, патології опорно-рухового апарату, симпатичної і парасимпатичної нервової систем, щелепно-лицьову хірургію, акушерство і гінекологію, ортопедію.
Опублікував понад 60 наукових праць, присвячених відновлювальній хірургії, лікуванню органів грудної та черевної порожнин, захворювань опорно-рухового апарату, вивченню симпатичної та парасимпатичної нервової систем, а також питанням акушерства та гінекології.
Розробив низку методів у медицині, зокрема лікування «заячої губи», з'єднання прямих м'язів черева при їх розходженні, подовження нижньої кінцівки, закриття легеневих і плевральних фістул, заміщення носової перетинки кістковою пластинкою при запалому носі, оперативне лікування грижі, слоновості стегна, гомілки та ступні, гастропексії, випадіння матки і піхви. Запропонував методи закриття трепанаційних отворів у черепі, аутопластичного зашивання піхво-міхурової фістули, імплантації кістки, видозміну операції Шопарта, кістковопластичну ампутацію стегна та паріартеріальну симпатектомію.
Основні праці «Новый способ операции заячьей губы» // Хирургическая летопись. 1895. «К вопросу о трепанации черепа при идиопатической падучей» // Летопись русских хирургов. 1899. Пересадка и пломбировка костей. Санкт-Петербург, 1900. «Пластическое закрытие легочных и плевральных свищей» // Хирургия. 1900. «Костная пластика» // Хирургия. 1913. «Имплантация кости» // Екатеринославский медицинский журнал. 1923. «Удлинение конечности» // Новый хирургический архив. 1923. «Периартериальная симпатектомия» // Новый хирургический архив. 1926.
Пам'ять
Про життя та лікарську практику Олександра Олексійовича Абражанова, який працював у заводській лікарні Юрюзані з 1893 по 1899 рік, краєзнавець Л. н. Сурін написав нарис «Чудовий лікар». Іменем А. А. Абражанова названо вулицю в Юрюзані. Його ім'ям названо медичний термін Точку Абражанова.
Примітки
Джерела
Большая медицинская энциклопедия. Том 1. / Главный редактор академик Б. В. Петровский; издательство «Советская энциклопедия»; Москва, 1974.
Посилання
АБРАЖАНОВ Олександр Олексійович АБРАЖАНОВ Олександр Олексійович