Іван Тимковський (1778 — 1808) — поет та перекладач в Російській імперії кінця XVIII — початку XIX ст.
Брат педагога Іллі Тимковського та професора філології Романа Тимківського. Навчався в Київській духовній академії, закінчив Імператорський Московський університет з трьома медалямиГеннади Г. «Справочный словарь о русских писателях и ученых», Берлин 1880, т. II, стр. 373..
Життєпис Служив у канцелярії графа Михайла Воронцова, а потім у законодавчій комісії. Іван Тимковський перекладав з німецької та англійської мов і поміщав свої оригінальні вірші та переклади у почасових виданнях того часу«Роспись российским книгам для чтения из библиотеки В. Плавильщикова», — СПб. 1820, стр. 264, № 3097..
У «Приємному та корисному проведенні часу» ним вміщено за 1796 рік «До пишної гробниці » (частина XII, сторінка 97); за 1797 рік: "Думки прекрасної вдови про квіти", переклад з німецької мови (ч. XIV, стор 17), «Виписки з арабського рукопису» (ч. XIV, стор 38), «Суд», переклад з німецької (ч. XIV, стор 49), «Подоба особи, справжня подія в Німеччині» (ч. ХТ, стор 49); за 1798: «Приємний вечір при місячному сяйві», переклад з німецької (ч. XIX, стор 209), «Ранок у Вільденфельді», переклад з німецької («Приємне та корисне проведення часу», стор. 363), «Маркелл із Сіракуз», з Т. Лівія, книга XXV, глава 24, («Приємне та корисне проведення часу», стор 382), «Милий кавалер» (ч. XX, стор 20), «Кончина Фокіонова» вірш, («Приємне і корисне проведення часу», стор 125), «До місяця», вірш., (Стор. 140) «Роспись российским книгам для чтения из библиотеки А. Смирдина», СПб. 1828, стр. 163, № 2192; стр. 213, № 2813; стр. 485, № 6171; стр. 663, № 9288. .
В «Іпокрені, або Утіхи любослів'я» за 1799 він опублікував: «Сцени 31 грудня 1798 року», вірш (ч. І, стор. 125), «Стомлений мандрівник» («Іпокрена, або Втіхи любослів'я», стор. 151).
Свої журнальні статті підписував скороченим ім'ям І-ч Тмквськ. або Т-йВ. С. Карцов и М. Н. Мазаев, «Опыт словаря псевдонимов русских писателей», — СПб. 1891, стр. 127..
Крім того Тимковський окремо видав: "Природа і любов ", твір Мільтенберга, переклад (Москва, 1799)ЭСБЕ приписывает этот роман Лафонтену; см. , "Життя Катерини Великої", праця барона Танненберга (Москва, 1801, 2-е вид. СПб. 1804), "Секретар новий чи повний письмовник, що містить у собі повне повчання, як належним чином навчити себе письмовій мові», 2 частини (Москва, 1801), «Повне зібрання творів Соломона Ґеснера», 4 частини (Москва, 1802—1803).
Іван Тимковський помер зовсім молодим в 1808, на 30-му році життя, так і не розкривши більшість своїх талантів A. H. Неустроев, «Историческое разыскание о русских повременных изданиях и сборниках за 1703—1802 включительно», 1875, стр. 771, 773, 774, 779, 780 и 816..
Примітки
Література
Тимковский, Иван Федорович / / Російський біографічний словник : у 25 томах. - СПб. - М., 1896-1918. «Киевская старина», 1891, август, стр 215. Сопиков В. С. «Опыт российской библиографии», СПб. 1813—31, ч. 3, стр. 79 и 80, № 3977, 3978; ч. 4, стр. 223, № 9040—9041; стр. 365, № 10186; стр. 464, № 11009; ч. 5, стр. 185, № 13103.