Події
заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка). утворення Історичного товариства Нестора літописця.
Особи
Призначено, звільнено
Народились
12 січня — Василь Кричевський — український художник, архітектор, графік; автор державного герба УНР, прийнятого Центральною Радою. (пом. 1952). 4 лютого — Тимофій Сафонов — український художник, мистецтвознавець, педагог, громадський діяч. (пом. 1930). 21 березня — Яків Гандзюк (1873—1918), військового діяча, генерал-майора; 31 березня — Микола Міхновський — український політичний та громадський діяч, правник, публіцист («Самостійна Україна»), учасник боротьби за незалежність України у XX столітті. (пом. 1924). 6 квітня — Борис Підгорецький — український музичний критик, фольклорист, композитор, педагог, хоровий диригент. (пом. 1919). 7 травня — Володимир Плотніков — дослідник електрохімії неводних середовищ, академік. (пом. 1947).
15 травня — Павло Скоропадський — український громадський, державний діяч, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). (пом. 1945). 18 травня — Костянтин Мацієвич — український державний, громадський та політичний діяч, вчений, дипломат. (пом. 1942). 18 травня — Микола Прахов — український художник, мистецтвознавець. (пом. 1957). 29 травня — Костянтин Зіньківський — український поет, перекладач, педагог. (пом. 1959). 1 липня — Володимир Шемет — український громадський та політичний діяч. (пом. 1933). 24 липня — Іван Стешенко — український громадський та політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник. (пом. 1918). 13 серпня — Християн Раковський — російський і український радянський політик, голова РНК УСРР (1919—1923 рр.). (пом. 1941). 14 серпня — Іван Боберський — український педагог, публіцист, один із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні. (пом. 1947). 24 серпня — Фотій Красицький — український художник, графік. (пом. 1944). 13 вересня — Денис Лукіянович — український письменник, літературознавець. (пом. 1965). 3 грудня — Омелян Терлецький — український історик, педагог, громадський діяч. (пом. 1958). 4 грудня — Михайло Могилянський — український літературний критик, публіцист. (пом. 1942). 19 грудня — Микола Філянський — український поет, репресований. (пом. 1938). Євген Черняхівський — український лікар, хірург, педагог. (пом. 1938). Сеїтджеліль Хаттатов — кримськотатарський політичний діяч, педагог, просвітитель, один з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу. (пом. 1938).
Померли
17 квітня — Семен Степанович Гулак-Артемовський (справжнє прізвище — Артемовський) — український композитор, співак, драматичний артист, драматург, племінник письменника Петра Гулака-Артемовського, автор першої української опери («Запорожець за Дунаєм»), пісень, водевілів. (нар. 1813 р.). 3 травня — Степан Руданський — український поет, автор сатиричних віршів («Співрозмовки»), балад, ліричних творів (Повій, вітре, на Вкраїну), поем («Цар-Соловей», «Лірникові думки»). (нар. 1834 р.).
22 листопада — Михайло Максимович — український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф; перший ректор Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. (нар. 1804 р.). Федір Бодянський — український філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. (нар. 1812 р.).
Засновані, створені
заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка). утворення Історичного товариства Нестора літописця.
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 975 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 800 років з часу (1073 рік):
розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 700 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 650 років з часу (1223 рік):
31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 550 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 525 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 475 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 425 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 375 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 325 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 300 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 275 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 250 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 225 років з часу (1648 рік):
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 200 років з часу (1673 рік):
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 150 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка. 75 років з часу (1798 рік):
видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989. 50 років з часу (1823 рік): утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союзУсенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // ) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів. 25 років з часу (1848 рік): початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.
2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска РадаТурій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття ) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. 15 травня: початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11. Фактичний друкований орган Головної Руської Ради. скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року. 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії.
Установ та організацій 300 років з часу (1573 рік): 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар».
Видатних особистостей
Народження 850 років з часу (1023 рік): народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074). 450 років з часу (1423 рік): народження Ма́ртина Ґа́штовтаБілоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.Gasztołdowie (01) / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. 350 років з часу (1523 рік): народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573). 250 років з часу (1623 рік): народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668). народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703). народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678). 225 років з часу (1648 рік): народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718). 200 років з часу (1673 рік): народження Гази III Ґерая — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709). 175 років з часу (1698 рік):