Рогаті жуйні (Pecora) — інфраряд жуйних тварин. Більшість представників Pecora мають придатки черепа, що виступають з лобних кісток; лише у двох сучасних родах їх бракує, Hydropotes і Moschus. Назва Pecora походить від , що означає «рогата худоба»Bubenik, A. Epigenetical, Morphological, Physiological, and Behavioral Aspects of Evolution of Horns, Pronghorns, and Antlers. in Horns, Pronghorns, and Antlers. G. Bubenik and A. Bubenik eds. Springer-Verlag. New York. 1990.
Еволюційна історія Перші викопні жуйні тварини з'явилися в ранньому еоцені і були дрібними, ймовірно, всеїдними, мешканцями лісу. Artiodactyla з придатками черепа вперше трапляються в ранньому міоцені. Поява пекор у міоцені свідчить про те, що їхня швидка диверсифікація може відповідати подіям зміни клімату тієї епохи.
Таксономія та класифікація Pecora — інфраряд у межах підряду Ruminantia і є сестринською кладою до інфраряду Tragulina (з якого Tragulidae — єдина родина, що вціліла). Розміщення Pecora в Artiodactyla можна представити на кладограмі:
Сучасні спроби визначити взаємовідносини між родинами пекор спираються на молекулярні дослідження, оскільки у морфологічних дослідженнях існує мало консенсусу. Різні групи вчених визнають різні родини в межах пекор. До початку 21 століття вважалося, що родина Moschidae є сестринською до Cervidae. Проте філогенетичне дослідження 2003 року Хасаніна й колег засноване на мітохондріальному та ядерному аналізі, показало, що Moschidae і Bovidae утворюють сестринську кладу до Cervidae. Згідно з дослідженням, Cervidae відокремилися від клади Bovidae-Moschidae від 27 до 28 Ma:
Примітки