Єлизавета Іванівна Гнєвушева ( , Сураж, Чернігівська губернія — 11 травня 1994, Москва) — радянський і російський історик — сходознавець, педагог. .

Біографія Походила із сім'ї православного священика. У 1941 році закінчила історичний факультет Московського державного педагогічного інституту ім. В. П. Потьомкіна і там же аспірантуру. Її вчителями були: Олександр Губер, В. К. Нікольський, Володимир Сергєєв, Сергій Сказкін, Микола Дружинін. Під час німецько-радянської війни перебувала в евакуації в м. Тара Омської області, де викладала історію в педучилищі та середній школі.

Захистивши 1948 року кандидатську дисертацію на тему «Виникнення Всеіндійського національного конгресу», переїхала до Курська, де викладала історію у Курському педагогічному інституті. Після повернення до Москви (1952) працювала в Московському інституті сходознавства (1952—1953), на історичному факультеті Московського державного університету (1954—1955). З 1956 року її педагогічна та наукова діяльність тісно пов'язана з Інститутом східних мов при МДУ, де вона понад 30 років опрацювала доцентом кафедри історії країн Південно-Східної Азії та Далекого СходуПогадаев В. А. Памяти Елизаветы Ивановны Гневушевой // Восток. — 1995. — № 6. Після смерті свого вчителя Олександра Губера виступила як його біографГневушева Е. И. Академик Александр Андреевич Губер. — М., 1988. Була куратором створеного в Інституті країн Азії та Африки кабінету-бібліотеки Олександра Губера та першим організатором «Губерівських читань».

Наукова діяльність Єлизавета Гнєвушева - авторка низки розділів про Індонезію у підручниках для закладів вищої освіти з історії країн Сходу. Її основні науково-публіцистичні інтереси, однак, були пов'язані з російськими вченими-мандрівниками, що відвідали наприкінці 19 — на початку 20 ст. Нідерландську Індію, а також деякі інші території Азії та Африки Погадаев В. А. Россияне в Индонезии: открытия историка Е. И. Гневушевой // Восточные ветви российской диаспоры. Том 2. Сквозь века и страны. Коллективная монография. Ответственный редактор, составитель Д. С. Панарина. Москва: ИВ РАН, 2020, с. 319—341Погадаев В. А. Н. Н. Миклухо-Маклай в судьбе историка Е. И. Гневушевой // Человек из легенды. К 150-летию со дня рождения Н. Н. Миклухо-Маклая. — М., 1997.. Особливо виділяються новаторські статті про Василя Пантелеймоновича Мамалигу, який брав участь в антиколоніальному повстанні проти голландців на острові Ломбок в 1890-х рр. Е. И. Гневушева «В. П. Малыгин — возмутитель спокойствия в Нидерландской Индии» // Вопросы истории. — М., 1959. — № 12..

За сюжетами деяких статей вченої написано художні твориГордин Р. Р. Возвращение Человека-тайны. Историческая повесть. — Кишинев, 1967Чекулаева Е. Малиган и Кардила. — М., 1994 А. Иванченко «Пламя джунглей» // «Москва», 1965, N 9.

Громадська діяльність Активний пропагандист Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури, з 1970 по 1980 рік курувала реставраційно-будівельний студентський загін МДУ, який працював щоліта в Суздалі Погадаев В. А. Находки Елизаветы Ивановны // Красноводские вести. — 1991. — 10 окт..

Нагороди

Лауреатка Премії «Прима Комексіндо» (1994)

Думка

«Захоплена слухачка лекцій Губера на істфаку Московського педагогічного інституту ще в довоєнний час, його вірна учениця та уважний біограф, Єлизавета Іванівна запам'яталася нам як людина активної життєвої позиції, небайдужий, послідовний та енергійний працівник університетської науки, дидактики та культури»

Основні роботи

Путешествие П. И. Пашино по Персии и Индии // Очерки по истории русского востоковедения. М.: Издательство Академии наук СССР, 1953. С. 96—121. Буди Утомо («Высокая цель»): к 50-летию первой общенациональной организации в Индонезии // Советское востоковедение. — 1958. — № 5. Забытый путешественник. Жизнь и путешествия П. И. Пашино. — М., 1958; В. П. Малыгин — возмутитель спокойствия в Нидерландской Индии // Вопросы истории. — М., 1959. — № 12. В стране трёх тысяч островов (Русские ученые в Индонезии). — М., 1962. Путешествие по Африке С. В. Аверинцева // Страны и народы Востока. Выпуск IV. М.: Наука, 1965. С. 198—213. Первый обзор европейской колониальной политики и его автор // Колониализм и национально-освободительное движение в странах Юго-Восточной Азии. — М., 1972. Russians in Malaya and on Malaya // Meetings with Malaysia. — Kuala Lumpur, 1974. Первый «бейтензоргский» стипендиат Российской академии наук С. Г. Навашин на Яве в 1898—1899 гг. (По материалам неопубликованного дневника) // Страны и народы Востока. Выпуск XVII. Страны и народы бассейна Тихого океана. М.: Наука, ГРВЛ, 1975. С. 229—240 (совместно с В. А. Жаровым). Некоторые вопросы истории Вьетнама в трактовке А. А. Губера // Советская историография ЮВА. М.: Из-во вост. лит., 1977. Изучение истории ЮВА в Московском Университете // 225 лет Московского университета, 1979. Учредительная конференция Индийского национального конгресса // «Народы Азии и Африки», 1979, № 3. Этнографические коллекции А. С. Эстрина в МАЭ // Очерки истории русской этнографии, фольклористики и антропологии. — 1982. — Вып. 9 (в соавт. с В. Г. Трисман). Строитель Сурабайского порта [И. Т. Благов] // Страны и народы Востока. Выпуск XXIV. Страны и народы бассейна Тихого океана. Книга 5. М.: Наука, ГРВЛ, 1982. С. 110—126. Академик Александр Андреевич Губер (к 80-летию со дня рождения) // «Новая и новейшая история», 1982, № 5. Академик А. А. Губер. Творческий путь ученого //«Новая и новейшая история», 1983, № 6. Академик Александр Андреевич Губер. [отв. ред. акад. С. Л. Тихвинский] — М., 1988. А. А. Губер — организатор науки // Юго-Восточная Азия. История и современность. М.: Из-во вост. лит., 1989. История Индонезии. Том 1. — М.: Издательство МГУ, 1992 (в соавт. с Г.  Г.  Бандиленко, Д.  В.  Деопиком и В.  А.  Цыгановым) А. С. Эстрин. Воспоминания (из архива Е. И. Гневушевой); Е. И. Гневушева и В. Г. Трисман. Об Эстриных и их коллекции; Письма В. Г. Трисман, Е. И. Гневушевой и других Эстриным и о них // Индонезия начала XX века в коллекции и воспоминаниях А. Эстрина и А. Смотрицкой. Сост. Е. С. Твердислова, Г. А. Эстрина. М.: «Восточная литература», 2018, с. 5-138.

Доповіді

На Ломоносовських читаннях

1977 р. — І. Т. Благов — будівничий Сурабайського порту. 1978 р. — Записки А. Г. Ротчева про Індію як історичне джерело. 1981 р. — Гійом Постіль — перший професор арабської мови в Європі.

На губерівських читаннях

1977 р. — Науково-організаційна міжнародна діяльність академіка Олександра Губера. 1978 р. — Індія у науковій творчості Олександра Губера. 1979 р. — Деякі проблеми історії колоніальних та залежних країн у творчості академіка Олександра Губера. 1982 р. — Невидана робота Олександра Губера «Нариси боротьби капіталістичних держав за розподіл у Південно-Східній Азії».

Примітки

Посилання

ІВР РАН (Санкт-Петербург) — Personalia