Естер Іллі́чна Шуб (до шлюбу Рошаль, , Сураж, Чернігівська губерніяНыне — Брянская область, Россия. — 21 вересня 1959, Москва) — радянська кінорежисерка, сценаристка, кіномонтажерка, кінознавиця. Заслужена артистка РРФСР (1935).

Біографія Дочка страхового агента Гілеля Меєровича Рошаля (Рушаля). З 1911 по 1917 вивчала російську літературу на Вищих жіночих курсах в Москві . З 1919 по 1921 роки Есфір Шуб працювала в театральному відділі Наркомпросу, в секретаріаті, була особистою секретаркою Всеволода Меєргольда (завідувача театрального відділу Наркомпросу). З 1922 року працювала на кіностудії "Держкіно". Була редакторкою і монтажницею іноземних фільмів, що готувалися до прокату в СРСР, ігрових фільмів кіностудії, а також фільмів дореволюційної доби. З 1926 — режисерка кіностудії Мосфільм (тоді — «Совкино»). З 1942 по 1953 роки — режисерка Центральної студії документальних фільмів. Авторка випусків кіножурналу "Новини дня".

Починала як монтажерка, здатна практично будь-який зарубіжний фільм перетворити на агітаційний плакат. Документальні фільми: «Падіння династії Романових» (1927), «Країна Рад» (1937), «Іспанія» (1939) та ін.

Членкиня об'єднання "Жовтень".

Сім'я

Чоловік і соратник — художник та теоретик мистецтва Олексій Ган. Двоюрідний брат — сценарист Зіновій Борисович Роднянський ; двоюрідний племінник — композитор Євген Еммануїлович Жарковський . Брат — Ісаак Ілліч Рошаль, працював у системі Укркоопсоюзу у Києві.

Фільмографія 1924 — Острів юних піонерів, монтажерка 1925 — Морока, монтажерка 1925 — Перші вогні, монтажерка 1925 — Перевал, монтажерка 1926 — Повія (Убита життям), монтажерка 1926 — Абрек Заур, монтажерка 1926 — Господа Скотінін, монтажерка 1926 — Крила холопа, монтажерка 1927 — Великий шлях, режисерка і монтажерка 1927 — Падіння династії Романових, режисерка та монтажерка 1928 — Росія Миколи II і Лев Толстой, режисерка та монтажерка 1930 — Сьогодні, режисерка, монтажерка і авторка сценарного плану совм. з М. Цейтліним 1932 — До. Ш. е.. (Комсомол — шеф електрифікації), режисерка, монтажерка та авторка сценарного плану 1934 — Москва будує метро, режисерка, монтажерка та авторка сценарного плану 1937 — Країна Рад, режисерка і авторка сценарного плану сумісно з Б. Агаповим 1937 — Туреччина на підйомі, режисерка та монтажерка 1939 — Іспанія, режисерка і монтажерка 1940 — Кіно за 20 років, режисерка сумісно з Нд. Пудовкіним, монтажерка та авторка сценарію сумісно з А. А. Мачерет, Ю. Олешів, Нд. Пудовкіним 1941 — Фашизм буде розбитий, режисерка, монтажерка і авторка сценарію з Б. Агаповим 1942 — Країна рідна, режисерка і монтажерка та авторка сценарного плану 1946 — До перебування в Москві учасників сесії виконкому міжнародної демократичної федерації жінок, режисерка 1946 — Судовий процес у Смоленську (Суд у Смоленську), режисерка і авторка сценарного плану 1947 — По той бік Аракса, режисерка, монтажерка та авторка сценарного плану 1949 — Від щирого серця, режисерка і авторка сценарію

Нагороди

Орден «Знак Пошани» (1941)

Примітки

Посилання Есфір Шуб (Творчі портрети)