Ізохро́нність колива́нь або ізохроні́зм колива́нь ( «рівний», «однаковий» + «час») — фізичний термін, що означає незалежність періоду власних коливань коливальної системи від амплітуди цих коливаньДСТУ 2473-94 механічні коливання. Терміни та визначення.. Коливання, період яких не залежить від амплітуди, називають ізохронними коливаннями.
Ізохронність коливань — одна із типових властивостей лінійної системи, але в разі, якщо ці коливання мають малі амплітуди, ізохронність підтримується і в нелінійних системах: за прикладом, коливання реального маятника, у загальному випадку описуються нелінійним законом, часто вважаються ізохронними, якщо амплітуда його кутових відхилень є достатньо малою.
Ізохронність коливань системи дозволяє лінеаризувати її математичний опис та суттєво спростити отримання розв'язку. Багато навчальних завдань містять зауваження, що дозволяють вважати системи ізохронними і отже описувати їх лінійними рівняннями.
Ізохронними є завжди прямолінійні коливання матеріальної точки під дією позиційної силиПозиційна сила — сила, що діє на матеріальну точку і залежить лише від координат матеріальної точки. Прикладами позиційних сил є сила пружності, сила всесвітнього тяжіння..
Див. також Математичний маятник Фізичний маятник Гармонічні коливання
Примітки
Посилання Ізохронність коливань // Словопедія
Изохронность колебаний // Энциклопедия физики и техники