Гірський хребет Баба ( Bâbâ Ǧar; Кох-і Баба ; або Kūh-e Bābā ;Bābā Mountains (Kūh-e Bābā) in Encyclopædia Britannica Kōh або Kūh, що означає «гора», Bābā означає «батько») є західним продовженням Гіндукушу та походженням афганських річок Кабул, Аргандаб, Гільменд, Фарахруд, Харі, Мургаб та річок Балкх і Кундуз. Гірський хребет увінчаний піком Фоладі (або Шах Фуладі), що здіймається на 5048 м (деякі старі карти та словники:Kuh-e Baba on universal_lexikon.de 5143 м) над рівнем моря, і розташований на південь від Баміана.

Загальні відомості Плато Ко-е-Фіроз зливається далі на захід плавними ухилами в Паропамісади, яке можна простежити через річку Харі до Мешхеда. На південний захід від кульмінаційних вершин довгі відроги розділяють верхні притоки річки Гільменд і відокремлюють її басейн від басейну річки Фарахруд. Ці відроги зберігають значну висоту, тому що вони позначені піками, що перевищують . Вони простягаються широкою смугою приблизно паралельних хребтів на південний захід, зберігаючи свій загальний напрямок до тих пір, поки не з'єднаються з пустелею Великий Регістан на захід від Кандагару, де закінчуються серією відокремлених і розбитих антикліналей, боки яких охоплює море проникаючого піску. Довгі прямі хребти з рівними верхами, які розділяють долини Аргандаб, річок Тарнак та Аргастан і обрамляють шлях від Кандагару до Газні.

Високі зубчасті вершини над перевалом Гаджигак, блакитно-чорні й блискучі, переливаються на сонячному світлі, оскільки вони містять приблизно 2 мільярди тонн залізної руди. Найбагатше родовище Азії. Дуже крутий спуск із перевалу Гаджигак () з його численними вигинами серпантину веде до блискучої річки Калу, відомої на місцевому рівні як Саузао або Зелені Води. Межує з тополями та кількома чарівними селами.

Високо над дорогою внизу перевалу є шахтарський табір, і майже будь-який чорний камінь, зібраний з узбіччя дороги поблизу, вразить вас своєю вагою. Купи акуратно складених каменів, розчищених із полів, вражають працелюбністю цих афганських фермерів.  Восени також можна побачити, як жінки плетуться у відкритих полях біля своїх будинків.

Перевал Гаджигак залишається неасфальтованим, незважаючи на те, що є транзитним шляхом до центрального Афганістану.  Перевал і його прилеглі території залишаються засніженими протягом більшої частини року, протягом якого рух переміщується на перевал Шибар.

У цьому районі проживають переважно етнічні хазарейці, потім таджики, пуштуни. Є також домогосподарства сеїдів. Значна частина населення в значній мірі залежить від сільського господарства як основного джерела доходу та картоплі як основної культури.

Див. також Географія Афганістану

Література

Пітер Ламсден, Країни та племена, що межують з хребтом Ко-і-Баба, Праці Королівського географічного товариства та Щомісячний географічний звіт (1885).

Примітки

Посилання Туристична конференція в Баміані — B-roll, частина 2  — система розповсюдження відео та зображень оборони