Курдужин-хатун (д/н — 1338) — султанша Кермана у 1295 році.
Життєпис Походила з династії Хулагуїдів. Донька Менгу-Темура, сина хулагу, атабека Фарсу, та Абіш-хатун. Близько 1282 року стала дружиною керманського султана Джалал ад-Дін Суюргатмиша. 1286 року після смерті матері успадкувала значні маєтки та гроші у 25 тис. динарів. 1292 року новий ільхан Гайхату за підбурюванням дружини Падишах хатун позбавив чоловіка Курдужин-хатун трону та запроторив за грати. 1293 року вона допомогла Суюргатмишу втекти з Багдаду, але 1294 року того було схоплено й страчено.
1295 року підтримала повстання Байду проти Гайхату. З військом рушила на Ккерман, де після нетривалої боротьби захопила у полон Падишах-хатун. Невдовзі отримала наказ про страту останньої, що й було зроблено. За цим Курдужин-хатун призначено султаншею Кермана. Вона стала дружиною еміра Таджад-Діна Сатилмиша.
Проте у жовтні 1295 року Байду-хана було повалено Газаном, який того ж року позбавив Курдужин-хатун трону, передавши його Музаффар ад-Дін Мухаммаду. Вона переселилася до Ширазу, де вела розмірене життя, користуючись підтримкою знаті. Заснувала величну медересе в Ширазі. До 1320 року була дружиною баскака Токая, а потім стала дружиною еміра Чобана.
1319 року ільхан Абу-Саїд Багадур-хан призначив її правителькою Ширазу. На цій посаді вона перебувала до самої смерті у 1338 році. Трон Ширазу (на той час держава Хулагуїдів розпалася) перейшов до її племінниці Хасан Кучака.
Родина Сіукшах Ягі Басті (помер бл. 1344), правитель Ширазу Навруз
Джерела Lambton, Ann K. S. (1988). Continuity and Change in Medieval Persia. SUNY Press. p. 275. ISBN 9780887061332. Minorsky, V. (2012). «Ḳutlug̲h̲-K̲h̲ānids». In P. Bearman; Th. Bianquis; C.E. Bosworth; E. van Donzel; W.P. Heinrichs (eds.). The Encyclopedia of Islam, SECOND. Broadbridge, Anne F. (2018). Women and the Making of the Mongol Empire. Cambridge University Press. ISBN 9781108424899.