Жабра Нікола (, ; 16 лютого 1912 — 25 грудня 1974) — палестинець, ізраїльський араб, троцькіст, автор численних статей і брошур, який також переклав деяких класиків марксизму арабською.
Жабра Нікола народився в Хайфі, приєднався до Комуністичної партії Палестини ще до того, як йому виповнилося 20 років. Відповідав за її видання «Аль-Іттіхад».
Комуністична партія розкололася по націоналістичній лініх в 1939 році, і Жабра Нікола відмовився приєднатися до обох. Після відбуття ув'язнення британською окупацією в 1940—1942 роках його завербував до невеликого троцькістського руху Їґаель Ґлюкштейн, пізніше більш відомим як Тоні Кліфф. Однак з розпадом групи в кінці 1940-х років Жабра Нікола повернувся до Комуністичної партії Палестини. Перебуваючи в партії, він грав провідну роль у публікаціях партії, але після 1962 року, коли невеликий новий лівий рух, група Мацпена, відродився на території теперішнього Ізраїлю, він приєднався до нього вдруге і востаннє.
1967 року його помістили під домашній арешт після Шестиденної війни, 1970 року він виїхав з Ізраїлю до Лондону, де прожив до самої смерті в 1974 році .
У 1963 році Нікола був обраний до Міжнародного виконавчого комітету Четвертого Інтернаціоналу, для якого він написав багато статей і памфлетів, а також перекладав марксистську класику арабською мовою. Його найважливішими теоретичними есеями були «Тези про революцію на арабському Сході» (1972) і «Арабська революція та національні проблеми на арабському Сході» (1973), написані разом з Моше Маховером.
Джабра Нікола жив з політичною діячкою Алізою Новік (1912 р.н., Тиверіада, померла 1970 року у Хайфі), з якою мав трьох дітей.
Виноски