Олександр Іванович Вовк (22 листопада 1922, Київ — 21 квітня 2004, Київ) — український живописець і графік; член Національної спілки художників України з 1950 року. Заслужений художник України з 1985 року. Чоловік художниці Надії Сиротенко, батько художника Сергія Вовка.

Біографія Народився 22 листопада 1922 року у місті Києві в родині столяра-червонодеревника. Малював з дитинства. У 1936 році його акварель «Дніпро» була представлена на всесвітній виставці дитячого малюнка в Нью-Йорку. 1937 року склав іспити і вступив до Київської середньої художньої школи, проте, через те, що його батьків було репресовано, не провчившись жодного дня, потрапив до спецбудинку для дітей ворогів народу у місті Сталіно. 1939 року одержав ІІ премію на Республіканському конкурсі дитячого малюнка, присвяченому Тарасові Шевченку.

З початком німецько-радянської війни пройшов курс піхотного училища. На посаді командира піхотного взводу брав участь у Орловсько-Курській битві, був тяжко поранений, лікувався у шпиталі.

Протягом 1944—1950 років навчався у Київському художньому училищі, де його викладачами були зокрема Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Олександр Сиротенко, Олександр Фомін, Михайло Іванов. Дипломна робота — «Люди колгоспних ланів», була особливо відзначена на Всесоюзній художній виставці й у складі пересувної виставки експонувалася у багатьох країнах світу.

Жив у Києві, в будинку на бульварі Марії Приймаченко, № 2, квартира 56, потім в будинку на вулиці Пушкінській, № 9, квартира 28Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 137.. Помер в Києві 21 квітня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість Працював в галузі станкового живопису (тематична картина, портрет, пейзаж) та книжкової графіки. Твори виконані в реалістичній манері, окремі позначено рисами ліризму. Серед робіт:

«Автопортрет» (1945); «Люди колгоспних ланів» (1951); «Молодіжна бригада» (1952, у співавторстві з Василем Кондратюком); «Молодь Каховки» (1957); «Тарасова наука» (1961, у співавторстві з Василем Кондратюком; Національний музей Тараса Шевченка); «Баба Марта з Григорівки» (1962); «Тарас Шевченко у рідному краї» (1964); «Ми повернулися!» (1965); «Володимир Ленін у Кремлі» (1967); «На Полтавщині. Леся Українка» (1971); «Нагорода за відвагу» (1974); «1941 рік» (1975); «Невгасимий вогонь пам'яті» (1977); «Парковий міст» (1980); «Спогади (Гвардії підполковник І. Г. Юрченко)» (1983); «Перемогу завойовано!» (1985); «Скеля Шаляпіна» (1985); «Художниця Надія Сиротенко» (1988); «Літо» (1995); «Музика» (2002). </div> Брав участь у республіканських виставках з 1949 року.

Окремі роботи зберігаються у Одеському, Донецькому, Полтавському художніх музеях, Музеї історії Корсунь-Шевченківської битви в Корсуні-Шевченківському, Національному художньому музеї України, Національному музеї "Київська картинна галерея", Музеї історії Києва.

Відзнаки Нагороджений: радянськими орденами: двома Червоної Зірки (24 липня 1943; 6 листопада 1945)Пам'ять народу. , Вітчизняної війни І ступеня (6 листопада 1985); почесні грамоти Президії Верховної Ради УРСР (1964, 1982); українським орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2003). Заслужений художник УРСР з 1985 року.

Примітки

Література Вовк Олександр Іванович // ; Вовк Олександр Іванович // ; Вовк Олександр Іванович // ; Вовк Олександр Іванович // ; ; Г. Скляренко. Вовк Олександр Іванович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 223. ISBN 978-966-02-8960-4.