__NOTOC__ Велико́дня хро́ніка або Пасха́льна хро́ніка (, ) — анонімний візантійський , що охоплює всесвітню історію від створення світу до правління імператора Іраклія.

Загальноприйнята назва літопису дана Дюканжем за великодніми таблицями (пасхалії), зображеними на зворотному боці двох аркушів рукопису. Поряд із цим, існують й інші назви хроніки. Одна з них — Fasti Siculi.

Хроніка збереглася в єдиному рукописі XI століття й обривається на описі сходження на престол шаха Кавада (8 квітня 628 року). Про автора літопису не відомо до суті нічого. Можна припустити, що він був духовною особою і перебував у свиті патріарха Сергія I. Крім загальноісторичного завдання — уявлення процесу всесвітньої історії в рамках біблійної хронології, автор хроніки ставив перед собою завдання створення керівництва для одноманітного обчислення пасхалій.

Як вихідна точка визначення пасхального циклу хроніст обрав 21 березня 5507 року, що є першим відомим прикладом використання візантійської ери. Переказ подій, заснований на біблійних подіях та компіляції з великої кількості джерел, побудовано за строго хронологічною засадою. Хроніка є цінною тим, що її автору були доступні багато історичних праць, які або не дійшли до нашого часу, або збереглися в надзвичайно неповному вигляді. Для найдавнішого періоду основним джерелом була праця християнського історика Секста Юлія Африкана. Для обчислення пасхалій автор користувався творами Євсевія Кесарійського. Серед інших джерел — повна версія «Хронографії» Іоанна Малали, консульські фасти при описах подій часів Римської республіки, житія святих, «Християнська топографія» Козьми Індикоплова та багато інших.

Особливу цікавість представляє переказ подій, пов'язаних з повстанням Ніка; воно зображено з масою подробиць і на тлі надзвичайно бідного, нерідко складеного тільки з консульських фастів, переказ епохи Юстиніана це особливо впадає у вічі. Починаючи з другого дня повстання (14 січня) переказ стає таким докладним і насиченим фактичним матеріалом, як жоден інший твір, що стосується повстання. висловив думку, що ці подробиці було взято з повної версії «Хронографії» Малали, яка не дійшла до нас, однак ця точка зору викликає заперечення.

З подій VI століття такої уваги удостоївся тільки Юстиніановий Едикт про істинну віру, наведений цілком. Поза тим, події до кінця правління Маврикія складаються майже з консульських фастів. Тільки остання частина, що охоплює кінець царювання Маврикія, правління Фоки й опис перших 17 років царювання Іраклія справляють враження написаних сучасником подій.

Тривалий час «Великодня хроніка» оцінювалася досить низько, як з наукової, так і з літературної точок зору. Карл Крумбахер вважав, що популярністю хроніка, рівно як і праця Малали, була зобов'язана тим, що задовольняла потребу простих візантійців в історичній відомостях. Утім останнім часом, у зв'язку зі зростанням у науковій літературі зацікавлення до проблеми історичного часу, відбулася переоцінка візантійської хронографії загалом та «Великодньої хроніки» зокрема.

Примітки

Видання Chronicon Paschale / Ed. L. Dindorfius. — Bonn, 1832. — Bd. 1—2.

Література Готлиб А. Г. Хроника пасхальная / А. Г—б // Энциклопедический словарь / Изд. Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. — Т. XXXVIIa: Ходский — Цензура. — СПб., 1903. — С. 736. Гринёва А. Н. Пасхальная хроника VII в. // Классическая и византийская традиция '2017: Сб. материалов XI науч. конф. — Белгород: БелГУ, 2017. — С. 369—371. Крумбахер К. Пасхальная хроника // Крумбхер К. Византийские историки и хронисты. — СПб., 1913. — С. 86—88. — (Очерки по истории Византии / Под ред. В. Н. Бенешевича; Вып. III). Кузенков П. В. Христианские хронологические системы: История летосчисления в святоотеч. и вост.-христ. традиции. — М.: Рус. изд. центр, 2014. — 992 с. — Пасхальная хроника: С. 13, 20, 22, 59, 122, 148, 153, 157, 174, 176—178, 188, 189, 198, 200—201, 210, 217, 218, 219, 222—223, 235, 251, 278, 291, 293, 298—328, 346, 347, 375, 377—382, 428, 430, 434, 435, 437, 452, 519, 520—521, 564, 571—572, 683, 684—697 (текст) и др. Лопухин А. П. Хроника пасхальная / А. Л[опухин] // Полный православный богословский энциклопедический словарь. — СПб.: Изд-во П. П. Сойкина, 1912. — Т. II. — Стб. 2308—2309. Попов И. Н. Пасхальная хроника // Православная энциклопедия. — Т. LIV: Павел — Пасхальная хроника. — М. Правосл. энцикл., 2019. — С. 749. Самуткина Л. А. «Пасхальная хроника» VII в. как эпитома истории // Вестн. С.-Петерб. ун-та. Сер. 2. История. — 2006. — № 2. — С. 84—95)

Chronicon Paschale / B. B. // P. 447.

Schwartz E. Chronicon Paschale // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft: Neue Bearbeitung. — Bd. III, hbd. 1: Campanus ager - Claudius. — Stuttgart, 1899. — 1899. — Sp. 2460—2477.

Посилання