Слуцький Леонід Едуардович

Леонід Едуардович Слуцький ( 4 січня 1968, МоскваВся Дума. С чего начинали будущие депутаты // Коммерсантъ, 07.11.2016, Російська РФСР, СРСР) — російський політик. Голова Комітету Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації з міжнародних справ з 5 жовтня 2016 року.

Депутат Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації III (2000—2003), IV (2003—2007), V (2007—2011), VI (2011—2016) та VII скликань з 2016 року, член фракції ЛДПР. Доктор економічних наук. Завідувач кафедри міжнародних відносин факультету політології МДУ імені М. В. Ломоносова та кафедрою міжнародних відносин МЕСІ. З березня 2020 р. є президентом Факультету світової політики МДУ імені М. В. Ломоносова.

З 2002 року є головою правління Міжнародного громадського Фонду «Російський Фонд Миру».

З 2014 року Леонід Слуцький потрапив до списку санкцій США та ЄС.

У 2018 році Слуцький став центральним фігурантом першого в історії Держдуми РФ сексуального скандалу, що широко висвітлювався в російській та міжнародній пресі і став причиною солідарного «бойкоту» низки ЗМІ щодо депутатаПочему дело о домогательствах депутата Слуцкого касается всех Ведомости, 07.03.2018Кто и почему обвинил депутата Слуцкого в сексуальных домогательствах Ведомости, 23.02.2018.

6 квітня 2018 року Леонід Слуцький потрапив до списку санкцій Заходу в числі 23 російських бізнесменів і чиновників.

Учасник українсько-російських переговорів, що проходили у понеділок 28 лютого та четвер 3 березня 2022 року на кордоні з Білоруссю в районі річки Прип'ять після російського вторгнення в Україну.

Освіта, наукова та викладацька діяльність Закінчив Московський державний станкоінструментальний інститутДруг патриарха, присоединитель Крыма Как депутат Леонид Слуцкий, пристававший к журналисткам, добился успеха и почему государство его защищает. Meduza, 23.03.2018.

В 1996 році закінчив Московський економіко-статистичний інститут (МЕСІ)Деловой Петербург. Кто есть кто. Леонид Слуцкий за спеціальністю «Менеджмент організації». В 1998 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Методологія статистичного вивчення соціально-демографічної структури споживачів», став кандидатом економічних наукВсе диссертации высших чиновников администрации президента, правительства и депутатов Госдумы // Коммерсантъ, 01.04.2013.

В 2001 році захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток малого підприємництва в сучасній російській економіці», доктор економічних наукЧем известен Леонид Слуцкий // Коммерсантъ, 21.03.2019.

У 2001—2015 роках був завкафедрою світової економіки та міжнародних відносин МЕСІ, з 2015 року є завкафедрою міжнародних відносин та інтеграційних процесів МДУ.

26 березня 2020 р. призначений президентом факультету світової політики МДУ імені М. В. Ломоносова.

Підприємницька та політична діяльність

У 1988—1989 роках — заступник секретаря комітету ВЛКСМ інституту .

У 1990—1991 роках — завідувач сектору апарату Президії Верховної Ради РРФСР.

У 1990 році був призначений завідувачем інноваційного сектору Верховної Ради РРФСР.

З 12 лютого 1991 по 27 червня 1992 року — радник при виконкомі Російського союзу промисловців і підприємців .

З 1992 по 1993 рік — радник мера Москви Юрія Лужкова.

У 1994 році — керівник секретаріату заступника голови Державної Думи Олександра Венгеровського.

З 13 серпня 1994 року — голова правління АОТК «САМ». Одночасно з 15 серпня 1994 року по 1997 рік — голова ради директорів, а з 18 січня 1997 року — член ради АКБ « Промінвестбанк».

У 1997—1999 роках — заступник голови правління АКБ «Унікомбанк».

У січні 1999 року увійшов до складу ради директорів Міжбанківського інвестиційного об'єднання «Комерційний банк регіонів „Інвесткредит“».

На 1999 рік — член президії — консультант Незалежної асоціації на підтримку розвитку громадянського товариства.

Депутат Державної думи третього, четвертого та п'ятого скликань від ЛДПР (з 18 січня 2000 р.) — перший заступник голови Комітету ГД з міжнародних справ та шостого скликання — голова Комітету у справах Співдружності незалежних держав, євразійської інтеграції та зв'язків.

У 2000—2016 роках Леонід Слуцький був заступником керівника делегації Федеральних зборів Російської Федерації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), з січня 2012 року заступник голови ПАРЄ. До 2012 року був координатором депутатської групи зі зв'язків із парламентом Франції. Підготував у ПАРЄ низку доповідей: «Про діяльність Міжнародного Комітету Червоного Хреста» (2002), «Про вступ Монако до Ради Європи» (2004), «Про закриття процедури моніторингу князівства Монако».

Брав участь у вирішенні проблем, пов'язаних з діяльністю Естонської православної церкви Московського патріархату, та у поверненні власності, що належить Російській православній церкві в Естонії .

Виступав на екологічних форумах із питань забезпечення екологічної стійкості, управління екосистемами, а також збереження біологічної різноманітності природи.

Голову правління Міжнародного громадського фонду «Російський фонд миру» обрано 21 червня 2002 року. Разом з князем Монако Альбером II брав участь у полярних експедиціях на Північний полюс та Антарктиду з проблем зміни клімату.

Член робочої групи при президенті Росії з питань відновлення об'єктів культурного призначення, інших культових будівель та споруд (розпорядження Президента Російської Федерації № 781-рп від 25 листопада 2009 року). Секретар робочої групи при президенті з підготовки святкування 700-річчя від дня народження преподобного Сергія Радонезького (розпорядження Президента Російської Федерації № 844-рп від 6 грудня 2010 року). Член Ради при президенті у справах козацтва. Президент Міжнародного громадського фонду «Кронштадський морський собор в ім'я святителя Ніколи Чудотворця».

17 березня 2014 року, наступного дня після Кримського референдуму, Слуцький став однією з перших семи осіб, які потрапили до списку санкцій СШАExecutive Order 13661—Blocking Property of Additional Persons Contributing to the Situation in Ukraine — GPO.gov. Слуцький також опинився в списку санкцій Євросоюзу і КанадиСанкционные списки против российских граждан и компаний «РИА Новости».

У 2015 році як голова правління Російського фонду миру Слуцький запросив французьких парламентаріїв на чолі з депутатом Національних зборів Франції Тьєррі Маріані відвідати Крим. Тоді європейські політики вперше здійснили візит на півострів з моменту його приєднання з РФ і, за словами Слуцького, прорвали інформаційну блокаду Криму на Заході. «Тоді світ дізнався, що в Криму аж ніяк не поневолене населення, а громадяни, які тріумфують з приводу повернення до „рідної гавані“, до складу Росії», — заявив голова комітету журналістам.

У 2016 році Слуцький знову супроводжував французьких парламентаріїв у Крим, а також сприяв їхньому приїзду на півострів у 2019 році, де делегацію особисто прийняв Президент Росії Володимир Путін. Тьєррі Маріані, вже будучи кандидатом у Європарламент, взяв участь в урочистостях з нагоди 5-річчя входження Криму та Севастополя до складу Російської Федерації.

У 2016 році обраний депутатом Держдуми від ЛДПР вп'яте поспіль.

У 2017 році організував поїздку депутатів Держдуми разом із членами ПАРЄ до Сирії. З європейської сторони до делегації увійшли близько десяти парламентаріїв з Іспанії, Італії, Чехії, Сербії та Бельгії, зокрема голова ПАРЄ Педро Аграмунт. В рамках цього візиту делегація відвідала російську авіабазу Хмеймім і зустрілася в Дамаску з президентом Сирії Башаром аль-Асадом.

За словами Слуцького, він є організатором візитів французьких парламентаріїв до Криму у 2015, 2016 та 2019 роках. Французькі депутати та сенатори, які стали першими європейськими політиками, які побували в Криму з моменту його приєднання з Росією, зробили це на його запрошення.

У 2020 році «Російський фонд миру» під керівництвом Слуцького поставив ШВЛ та захисні засоби для боротьби з коронавірусом у російські регіони та кілька країн, включаючи Іран, Італію та Сербію. «Російський фонд миру» направив гуманітарну допомогу, що включає тисячі одиниць медичних виробів та обладнання, у тому числі апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ) та захисні засоби, пенсіонерам, волонтерам та медикам в Іванівській області, а також у московський НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології. Частина зібраних виробів була направлена у вигляді допомоги Італії, Ірану та Сербії. Офіційні представники Ісламської Республіки та Італії, а також Президент Національної медичної палати РФ Леонід Рошаль висловили подяку голові фонду, голові комітету Держдуми з міжнародних справ Леоніду Слуцькому за надану допомогу.

У березні 2020 року Леонід Слуцький звернувся до політичних діячів та парламентарів країн світу із закликом відмовитися від односторонніх санкцій, вжитих в обхід ООН, для ефективної боротьби з пандемією коронавірусу у світі. Звернення Слуцького підтримав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. У листі у відповідь на ім'я Леоніда Слуцького він закликав країни-члени ООН, у тому числі й Росію, профінансувати глобальний план з гуманітарного реагування на спалах COVID-19.

У понеділок 28 лютого та четвер 3 березня 2022 року у складі російської делегаці брав участь в українсько-російських переговорах, що проходили на кордоні з Білоруссю в районі річки Прип'ять після російського вторгнення в Україну. Разом з помічником президента РФ Володимиром Мединським заявив, що деякі домовленості з Україною треба буде закріплювати через національні ратифікації.

Звинувачення у сексуальних домаганнях У лютому 2018 року кореспондент Російської служби Бі-бі-сі Фаріда РустамоваКорреспондент «Би-би-си» рассказала о домогательствах со стороны депутата Слуцкого. У неё есть аудиозапись, продюсерка телеканалу «Дождь» Дар'я Жук та журналістка RTVi Катерина Котрікадзе через телеканал «Дощ» та сайт BBC звинуватили Леоніда Слуцького у сексуальних домаганнях. Скандальні публікації отримали широке висвітлення у ЗМІ протягом усієї весни.

Слуцький заявив, що зробити з нього російського Гарві Вайнштейна не вдасться, назвав висунуті звинувачення «заказухою» та «низькопробною провокацією»Леонид Слуцкий должен уйти из Госдумы «Meduza», 07.03.2018 та погрожував телеканалу «Дощ» судовим позовомЖириновский пообещал проверить, домогается ли депутат Слуцкий журналисток парламентского пула NEWSru.com, 23.02.2018 . На захист колеги виступили ряд депутатів і політиків, у тому числі «жіночий клуб» Держдуми та голова Держдуми В'ячеслав Володін, який пов'язав звинувачення Слуцького з політичним замовленнямИрина Кравцова. «Если не оказываешь женщине знаков внимания, она может обидеться» Meduza, 27.02.2018Женский клуб в Госдуме назвал провокацией кампанию в СМИ о домогательствах Слуцкого ТАССВолодин — журналисткам: «Опасно работать в Думе? Меняйте работу» Русская служба Би-би-си, 07.03.2018, а також голова Чеченської Республіки Рамзан Кадиров та французька співачка Мірей Матьє. Того ж дня про «свою історію» за участю Слуцького згадувала директор Департаменту інформації та друку МЗС РФ Марія Захарова. Пізніше в інтерв'ю журналу Esquire Захарова пояснила своє враження про спілкування зі Слуцьким: Мені щось не сподобалося (хоча він нічим мене не образив), я пояснила, що мені такий стиль не близький. І зробила це одразу. І всі присутні, як чоловіки, так і жінки, промовчали. Ми вже багато років спілкуємося з Ленею, і крім поваги та дружнього відношення я нічого від нього не бачила. Хоча, повторю, початок спілкування мені здалося, як мінімум, екстравагантним".

Підтримала журналісток у скандалі зі Слуцьким депутат-єдинорос Оксана Пушкіна, яка відзначила в телеінтерв'ю РБК з особистого досвіду та спостережень, що факти приставання до жінок у Держдумі траплялися і раніше, проте не ставали надбанням громадськості.

8 березня 2018 року у своєму «Фейсбуці» Слуцький попросив вибачення у тих жінок, «кому будь-коли мимоволі чи мимоволі завдав будь-яких переживань». Пізніше з'ясувалося, що цю публікацію розміщував помічник Слуцького, якого потім звільнили. Дані вибачення Росбізнесконсалтинг пов'язав із сексуальним скандалом у Держдумі.