Севастопольський оборонний район () — тимчасове оперативне об'єднання радянських військ, що діяло в ході оборони Севастополя за часів німецько-радянської війни. Створено 4 листопада 1941 року з військ та сил Окремої Приморської армії РСЧА, кораблів та авіації Чорноморського флоту ВМФ та формувань Севастопольської військово-морської бази (СВМБ). СОР включав чотири сектори оборони, в яких радянські війська послідовно займали передовий, головний та тиловий рубежі, а для забезпечення евакуації населення Криму, військ та сил — рубіж прикриття. Оперативне формування перебувало у складі діючої армії у період з 4 листопада 1941 року до 4 липня 1942 року.
Зміст На момент формування до складу Севастопольського оборонного району, одночасно залишаючись у підпорядкуванні командування військ Криму до 19 листопада, увійшла Приморська армія. До цього часу вона у складі 25-ї, 95-ї, 172-ї і 421-ї стрілецьких, 2-ї, 40-ї і 42-ї кавалерійських дивізій, 7-ї і 8-ї бригад морської піхоти, 81-го окремого танкового батальйону та інших частин зайняла оборону на підступах до Севастополя.
З 20 жовтня 1941 року Севастопольський оборонний район знаходився в оперативному підпорядкуванні Закавказького, з 30 грудня — Кавказького, з 28 січня 1942 року — Кримського фронтів, з 26 квітня — в безпосередньому підпорядкуванні головкому Північно-Кавказького напрямку.
До СОР у цей період належали і споруди Севастопольської ВМБ, які на початок німецько-радянської війни були одними з найпотужніших фортифікаційних споруд у світі. Споруди Севастопольської ВМБ включали десятки укріплених гарматних позицій, мінні поля та інше.
Берегова артилерія Севастополя включала три дивізіони: 1-й окремий артилерійський дивізіон (командир — майор К. В. Радовський): Дві бронебаштові батареї (ББ), або форти, озброєні артилерією великого калібру. Форти ББ-30 (командир — капітан Г. А. Александер та ББ-35 (командир — капітан А. Я. Лещенко) були озброєні гарматами калібру 305 мм (по 4 гармати на кожній батареї); напіввежова батарея № 10 (4 203-мм гармати); відкрита батарея № 54 (4102-мм гармати); 2-й окремий артилерійський дивізіон (командир — майор С. Т. Чорномазов): берегові батареї № 2 (4 100-мм гармати), № 8 (4 45-мм гармати), № 12 (4 152-мм гармати), № 13 (4 120-мм гармати), № 14 (4 152-мм гармати), переозброєна на 3130-мм зброї); берегові батареї № 18 (4 152-мм гармати) та № 19 (4 152-мм гармати); окремі рухомі батареї: рухома батарея № 724 (командир — капітан М. В. Спиридонов, 4 152-мм гармати); рухома батарея № 725 (командир — капітан Г. В. Ясинський, 4 152-мм гармати).
Командувачі генерал-лейтенант Петров І. Ю. (4 — 10 листопада 1941); віцеадмірал Октябрський П. С. (10 листопада 1941 — 4 липня 1942).
Див. також Чорноморська група військ Оперативні групи Червоної армії (Друга світова війна) Північна група військ (Закавказький фронт) Севастопольська наступальна операція (1944) Копорська оперативна група
Примітки Виноски
Джерела
Посилання Севастопольская оборона СЕВАСТОПОЛЯ ОБОРОНА (1941—1942)