Петро Якович Шевирьов (, Харків, Харківська губернія, Російська імперія — , Шліссельбург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — російський революціонер-народоволець. Один з організаторів партії «Народна воля», що готувала замах на імператора Росії Олександра III.
Життєпис Народився 5 липня 1863 року в харківській купецькій родині. Мав брата Івана — відомого російського ентомолога. Батько, Яків Іванович Шевирьов, походив з російського міста Калуга. Мати — Варвара Іванівна Шевирьова. Закінчив третю Харківську гімназію. У 1883 почав навчатися в Харківському університеті, пізніше перейшов до Санкт-Петербурзького університету.
Взимку 1885—1886 років організував у Санкт-Петербурзі нелегальний студентський гурток «Союз земляцтв».
Наприкінці 1886 року разом із революціонером Олександром Ульяновим Шевирьов організував у Санкт-Петербурзі партії «Народна воля». Разом вони та інші діячі організації готували замах на російського імператора Олександра III. Замах мав відбутися 1 березня 1887 року — рівно через 6 років після вдалого замаху на Олександра II. Метою організації було повалення царату та самодержавства. Петро Шевирьов відігравав провідну роль у «Терористичній фракції». Революціонер Євген Яковенко свідчив:
У лютому 1887 року Петро Шевирьов, який хворів на туберкульоз, під наполяганнями лікарів вирушив у Ялту. Тим часом у Санкт-Петербурзі царська міліція розкрила наміри організувати 1 березня замах на імператора. У зв'язку з цим 7 березня у Криму Шевирьова було заарештовано і доправлено у Санкт-Петербург. Під час одного з допитів Шевирьов заявив:
Судовий процес проти затриманих організаторів замаху на Олександра III увійшов в історію як процес «Другого 1 березня». 19 квітня Петра Шевирьова та чотирьох інших революціонерів-народовольців було засуджено до страти. 20 травня 1887 року в Шліссельбурзькій фортеці Шевирьова було страчено повішенням.
Примітки