Кетрін Камерон (шотланд. Catherine Cameron; 26 лютого 1874, Глазго — 1965, Единбург) — шотландська художниця, ілюстраторка книг і офортистка, працювала з аквареллю, олійними фарбами і гуашшю.
Біографія
Кетрін Камерон народилася в 26 лютого 1874 року в Глазго. Донька преподобного Роберта Кемерона. Її брат — художник Девід Йонґ Кемерон. Навчалася в Школі мистецтв Глазго з 1890 по 1893 рік. Потім вчилася в Академії Колароссі в Парижі у Гюстава Куртуа. У 1928 році одружилася з Артуром Кеєм, чий інтерес до якобітських і шотландських артефактів зіграв свою роль у формуванні колекції Шотландської асоціації сучасного мистецтва.
У 1892 році — обрана в Товариство леді-художниць Глазго, а в 1897 році — в Королівське шотландське товариство художників-акварелістів. Виставлялася в Королівській шотландській академії з 1894 по 1965 рік. Кетрін Камерон зіграла роль королеви Медб в секції «Кельтські скачки» параду масок на Шотландській національній виставці, що проходила в парку Соутон, Единбург, в 1908 році.
Працювала в стилі «Глазго», в якому поєднувалися модерн, кельтське відродження, рух мистецтв і ремесел і естетика японізму. Її картини, з їх «сміливими контурами і яскравими квітами» підходили для формату книжкової ілюстрації, і в 1904 році вона уклала контракт з лондонськими видавцями на поставку ілюстрацій для книг казок. Її інтерес до вишивки, тканин і костюмів відбивається в її ілюстраціях, як і вплив Вістлера у використанні символізму.
Проілюструвала серію з трьох книг казок для видавництва — «The Jacks» («In Fairyland», «The Enchanted Land» і «Celtic Tales»), за які отримала позитивні відгуки від своїх художніх сучасників. Її четверта книга «The Jacks, Legends and Stories of Italy for Children», опублікована в 1909 році, входила до видавничої серії — «Told to the Children», ілюстрації для якої також зробили шотландські художниці — Фібі Анна Тракер і Олів Аллен Біллер. З 1907 року Камерон також проілюструвала кілька подарункових книг для серії «Envelope Book». Її остання книга для «The Jacks» була опублікована в 1916 році під назвою «Квіти, які я люблю». Ця робота, що демонструє незвичайні і екзотичні рослини, ознаменувала перехід її художніх інтересів до її «справжньої любові» — малювання квітів. Її останнім книжковим дизайном була обкладинка книги «Скарби в мистецтві» 1939 року.
Її акварель «Тихіше! Нагадування не Еросу про його крила» була включена до книги «Жінки-художниці світу» 1905 року.
Дв. також Орієнталізм
Примітки
Література
Rosemary Addison, Glasgow Girl: Katharine Cameron, Scottish Book Collector, 6:9, pp4–7, Edinburgh 2000 Jude Burkhauser et al., Glasgow Girls: Women in Art and Design 1880-1920, Canongate, Edinburgh, 1990, John Christian, Mary Anne Stevens (eds) The Last romantics: the romantic tradition in British art, Burne-Jones to Stanley Spencer, Lund Humphries in association with Barbican Art Gallery, 1989, Alicia Foster, Tate women artists, Volume 19, Tate, 2004, Larousse Dictionary of women, Kingfisher, New York, 1996, </div>