Миха́йло Миха́йлович Савчу́к — майор Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Командир бойової групи групи розвідки спеціального призначення ОЗСП «Азов». Загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році під час оборони м. Маріуполь.
Життєпис
Народився 13 вересня 1989 року в місті Костянтинівка Донецької області. Його мати Савчук Олена Петрівна інженер, батько Савчук Михайло Миколайович — юрист. Михайло ріс у сім'ї молодшим у любові та злагоді, старша сестра — (Савчук) Бєлозьорова Олена Михайлівна. Навчання йому давалося легко, ще й добре грав у футбол. Його бабуся Голубіна Марія Іванівна і дідусь Голубін Петро Миколайович були учасниками Другої світової війни, офіцери. Дідусь мав ордени Червоної Зірки (2) і Червоного Прапора та інші. Тому хлопець зростав на спогадах про війну, героїзм. І знав, що таке Батьківщина і як її треба любити, знав, що таке сім'я і як її треба захищати.
Закінчив школу і вступив до Краматорської економічної академії. Після закінчення академії пішов працювати до банку, а потім служити до війська.
Після строкової служби пішов вчитися до Донецького національного університету імені Василя Стуса у Вінниці, здобув вищу юридичну освіту, пройшов відбірний конкурс до спецназу й пішов туди працювати.
З початку війни в 2014 році — доброволець у батальйоні «Золоті ворота». З жовтня 2015 — у національній гвардії, ОЗСП «Азов».
Був неодноразово нагороджений медалями, орденами, іменною зброєю.
Восени 2021 р. отримав позачергове звання майора і цим дуже пишався, бо дідусь і батько теж були майорами.
Сімейний стан У 2017 році одружився. У 2019 р. народилася донечка Ярослава. Він любив свою родину, але понад усе свою маленьку донечку, якій присвячував весь свій вільний час.
Обставини загибелі Його життя обірвалося 8 березня 2022 року під час оборони Маріуполя. Він віддав його за вільну Україну, за рідну родину.
Нагороди відзнака «Козацький хрест». орден «За мужність» III ступеня (2020) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм. орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела