Оле́г В'ячесла́вович Грома́дський ( 28 березня 1973, Круподеринці, УРСР — 24 лютого 2022, Харків, Україна) — український військовик, полковник Збройних сил України, екс-командир 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава». Загинув під час російсько-української війни (2022).

Життєпис Народився у Круподеринцях, що на Полтавщині (за іншими даними — у Савинцях). Після закінчення школи пробував вступити до десантного училища, однак не пройшов через вади здоров'я. У серпні 1991 року вступив до Саратівського військового училища (нині — Саратівський військовий інститут військ національної гвардії). Незважаючи на те, що після розпаду СРСР опинився на території Росії, бажав служити в Україні та контактував щодо цього з Національною гвардією. 1991 року брав участь у патрулюваннях Москви під час Серпневого путчу.

Під час однієї з відпусток додому отримав припис: з'явитися до Харківського вищого військового училища Національної гвардії України. Після інтенсивного курсу навчання отримав звання лейтенанта.

2000 року в складі 6-ї дивізії Нацгвардії, що увійшла до лав 92-ї омбр, перейшов до лав Збройних сил України.

Під час Революції гідності та після її закінчення був членом координаційної ради Харківського Євромайдану.

2014 року став до лав Збройних сил України у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава». Очолоював батальйон протягом 2015—2017 років. 2016 року був призначений на посаду радника голови Полтавської ОДА.

Обіймав посаду старшого офіцера групи напрямку центру поточних операцій Об'єднано-оперативного штабу ЗС України. Згодом був звільнений у запас.

У квітні 2021 року разом з добровольцями, волонтерами та патріотичним політикумом заснував «Штаб оборони Харківщини». Метою організації стало формування батальйонів територіальної оборони та мобілізація населення в умовах небезпеки, що насувалася з боку Росії.

Загинув 24 лютого 2022 року, в перший день масштабного вторгнення Росії до України. Громадський разом з побратимам з підрозділу територіальної оборони проїжджав на джипі повз нерозірвані снаряди, коли один з них здетонував і призвів до несумнісних з життям поранень.

Разом з Олегом Громадським воював і його син — лейтенант Євгеній Громадський. 25 березня 2022 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі він одержав звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Відзнаки та нагороди Нагрудний знак «Знак пошани» Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» Медаль «За сумлінну службу» I ступеня Медаль «За сумлінну службу» II ступеня Медаль «За сумлінну службу» III ступеня Нагрудний знак «Учасник АТО» Медаль «10 років Збройним Силам України» Медаль ветеран служби 25 років. Нагрудний знак Козацький хрест 1 ступеня. Нагрудний знак за зразкову службу. Нагрудний знак за оборону Авдіївка. Нагрудний знак Начальника генерального штабу Головнокомандувача ЗСУ «За доблесну військову службу батьківщині».

Вшанування пам'яті Наприкінці березня 2023 року Харківська міська влада ініціювала обговорення щодо перейменування у місті вулиці Броненосця Потьомкін на вулицю Олега Громадського

13 червня 2023 року у місті Харків вулицю Броненосця «Потьомкін» перейменували на вулицю Олега Громадського.

Див. також Громадський Євгеній Олегович

Примітки

Посилання Вулиці наших Героїв: чиїми іменами названі топоніми в Харкові. Частина 2 Шульман О., Коваленко, С. Полковник Олег Громадський разом із сином прийняв перший бій і захистив Харків // АрміяInform. — 2022. — 17 вересня.

Інтерв'ю